УДК 681.3

Код КВНТД І1 01.05.03

№ держреєстрації 0107U007601

Інв.№

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

(НТУУ «КПІ»)

03056, м.Київ, пр. Перемоги, 37

тел. 241-96-45

”ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор НТУУ ”КПІ”

член-кореспондент

НАН України

_______ М. Ільченко

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

Архітектурна організація програмних засобів оперативного аналізу інформаційних ресурсів електронних бібліотек

Д/б № ІТ/473-2007

(заключний)

Декан ФМФ, д.т.н., проф.	___________	В. Ванін
Керівник НДР, ст.наук.співр., к.т.н., с.н.с.	___________	В. Котовський

2008

Рукопис закінчено 15 грудня 2008 р.

СПИСОК АВТОРІВ

Науковий керівник НДР, ст.наук. співр., канд. техн. наук	2008.12.15	В. Котовський (загальне наукове керівництво)
Ст. наук. співр., канд. техн. наук	2007.09.28	В. Микитенко (оперативне планування досліджень, розділи звіту 1, 7)
Ст. наук. співр., канд. техн. наук	2007.09.28	А. Скринський (розділи звіту 3, 4)
Наук. співр.	2007.09.28	С. Богославський (розділи звіту 5, 6)
Пров. інженер	2007.09.28	О. Довженко (розділ звіту 2)
Пров. інженер	2007.09.28	В. Шевченко (реферат, розділ звіту 6)
Інженер	2007.09.28	О. Довженко (інформаційно-бібліографічний пошук, графічні роботи)
Інженер	2007.09.28	Л. Котовська (інформаційно-бібліографічний пошук, комп’ютерний набір)

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 128 с., 19 рис.

Запропоновано архітектуру комплексної бібліотечної експертної системи, призначеної для забезпечення комп’ютерно-інформаційної підтримки виконання персоналом всіх технологічних процесів у різнопрофільних бібліотеках з повним або частковим переведенням ресурсу у електронну форму.

Розроблено базові принципи побудови автоматизованої бібліотечної інформаційної системи, наділеної можливостями підтримки прийняття рішень на різних етапах експлуатації електронних бібліотек. До процесу формування архітектури бібліотечних інформаційних систем електронних бібліотек застосовано принцип побудови відкритих систем. Сформовано перелік базових функцій автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек. Запропоновано концептуальну модель побудови профілю електронної бібліотеки. Детально пророблено архітектуру головних сервісів автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек.

Запропоновано розв’язання проблеми класифікації електронних документів у бібліотечній системі за рахунок інформаційної підтримки традиційних технологій систематизації. Розроблено механізми класифікації документів, що послідовно реалізують наступні етапи: попередня класифікація документів (визначення ймовірного коду класифікатора, побудова дерева класифікатора) і остаточна класифікація документів (оцінка коду класифікатора з використанням тематичних анкет, завершення класифікації).

ЕКСПЕРТНА система, ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА, БІБЛІОТЕЧНІ інформаціЙНІ СИСТЕМИ, АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИДАНЬ

ЗМІСТ

1. Концепція інтелектуальних бібліотечних інформаційних систем для електронних бібліотек………………………………………………… …10

1.1Вступ ……………………………………………………………………10

1.2. Бібліотечні інформаційні системи ………………………………… 11

1.3. Функціональність бібліотечних інформаційних систем ………….. 12

1.3.1. Функціональність БІС “МАРК-SQL ……………………………12

1.3.2. Функціональність БІС «Фоліант» ………………………………13

1.4. Архітектура бібліотечних інформаційних систем ………………….18

1.4.1. АрхітектурА БІС «Фоліант» ………………………………….…18

1.4.2. Архітектура БІС «Марк» ……………………………………..…19

1.4.3. Архітектура БІС «LiberMedia» …………………………………19

1.4.4. Архітектура БІС ALEPH 500™ …………………………………21

1.5. Системні характеристики бібліотечних інформаційних систем …. 24

1.5.1. Системні характеристики БІС «МАРК-SQL» …………………24

1.5.2. Системні характеристики БІС «Фоліант» ……………………...24

1.5.3. Системні характеристики БІС «LiberMedia» …………….……25

1.6. Огляд перспективних рішень функціональності……………………26

1.6.1 Онлайновий електронний каталог……………………………..…26

1.6.2 Продовження книг по телефону/ телефонограми ………………26

1.6.3 Управління фондами …………………………………………..….27

1.6.4 Системи автоматизованого пошуку і зберігання.

(Automated Storage and Retrieval Systems (ASRS)). …………… 28

1.6.5 Міжбібліотечний абонемент ………………………………………29

1.6.6 Контроль періодичних видань……………………………….……30

1.7. Розробка бібліотечних інформаційних систем у рамках

державних та міжнародних проектів …………………………………...30

1.7.1. Проект «ЕлДерБі» …………………………………………….…30

1.7.2. Проект PULMAN – XT …………………………………………31

1.8. Висновки до розділу .……………………………………………….. 32

2. Організація інтелектуальних бібліотечних інформаційних систем для електронних бібліотек…………………………………………………………33

2.1. Типові інтелектуальні бібліотечні інформаційні системи для електронних бібліотек…………………………………………………………33

2.1.1. Бібліотечна інформаційна система "Бібліограф"……….……33

2.1.2. Бібліотечна інформаційна система "ELSA"…………………..34

2.1.2.1. Функціональні можливості бібліотечної системи інформаційної "ELSA"……………………………………………………..…34

2.1.2.2. Архітектура бібліотечної інформаційної системи

"ELSA" ...............................................................................................................35

2.1.2.3. Особливості використання бібліотечної

Інформаційної системи "ELSA….………………………………………….37

2.1.2.4. Підключення до бібліотечної інформаційної системи "ELSA засобів розподіленого пошуку……………………………………....38

2.1.2.5. Системні вимоги бібліотечної інформаційної системи "ELSA"…………………………………………………………………………39

2.1.2.6. Особливості розповсюдження бібліотечної інформаційної системи "ELSA"………………………..……………………39

2.1.3. Система автоматизації бібліотек «ІРБІС»…………………… 40

2.1.3.1. Основні характеристики системи автоматизації

бібліотек «ІРБІС»……………….…………………………….… 40

2.1.3.2. Організація систем і автоматизації бібліотек

«ІРБІС»………………………………………………………….. 42

2.1.4. Бібліотечна інформаційна система «Руслан»…………………. 43

2.1.5. Бібліотечна інформаційна система «КАБІС»…………………. 44

2.1.5.1. Загальні відомості про бібліотечну інформаційну

систему «КАБІС»…….……………………………………………………….. 45

2.1.5.2. Модулі бібліотечної інформаційної системи

«КАБІС»……………………………………………………………………….. 45

2.1.5.3. Системні характеристики бібліотечної

інформаційної системи «КАБІС»……………………………………..……… 50

2.2. Архітектура комплексної бібліотечної експертної системи………………………………………………………………………50

2.2.1. Призначення системи………………………………...………………50

2.2.2. Загальні принципи організації системи…………………………..…52

2.2.3. Особливості організації системи……………………………………53

2.2.4. Модуль Комплектування/Каталогізації…………………………….54

2.2.5. Модуль Книговидачі…………………………………………………57

2.2.6. Модуль Читача…………………………………………………….…58

2.2.7. Модуль Міжбібліотечного Абонемента……………………………58

2.2.8. Модуль Книгозабезпечення…………………………………………60

2.2.9. Модуль Адміністратора…………………………………………..…61

2.2.10. Сервер системи…………………………………………………..…62

2.3. Висновки до розділу…………………………………………………..…62

3. Архітектура інтелектуальних бібліотечних інформаційних

систем для електронних бібліотек…………………………………………....64

3.1 Автоматизовані бібліотечні інформаційні системи

електронних бібліотек ……………………………………...……….....….....64

3.1.1 Поняття автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек …………………………………………………………..64

3.1.2 Базові принципи побудови автоматизованої бібліотечної

інформаційної системи електронних бібліотек ……………………………….65

3.2 Моделі й інструментальні засоби побудови автоматизованих бібліотечних інформаційних систем електронних бібліотек ………..…….70

3.2.1 Автоматизована бібліотечна інформаційна система електронних бібліотек як відкрита система …………………………………………………70

3.2.2 Базові функції автоматизованої бібліотечної інформаційної

системи електронних бібліотек ………………………………………….....….73

3.2.3 Концептуальна модель для побудови профілю електронної бібліотеки ………………………………………………………………………..76

3.2.4 Архітектура сервісів електронної бібліотеки ………………….…79

3.3 Архітектура автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронної бібліотеки …………………………………………………………80

3.3.1 Сегментація баз даних АБІС ………………………………..………82

3.3.2 Бази знань. Тезаурус. Ієрархічні рубрикатори …………………....85

3.3.3 Автоматизоване робоче місце "Каталогізатор" …………………...87

3.3.4 Підмодуль «Систематизація» ………………………………………93

4. Засоби класифікації видань автоматизованих бібліотечних

інформаційних систем електронних бібліотек ...…………………………..100

4.1. Структурна організація модуля класифікації автоматизованих бібліотечних інформаційних систем електронних бібліотек…………...100

4.2. Організація функціонування модуля класифікації автоматизованих бібліотечних інформаційних систем електронних бібліотек…………...105

4.2.1. Етапи класифікації електронних видань електронних

бібліотек………………………………………………….…….………….....105

4.2.2. Попередня класифікація електронних видань електронних бібліотек…………………………………………………………………........105

4.2.2.1. Аналіз блок-схеми процедури попередньої

класифікації електронних видань електронних бібліотек…..……...109

4.2.2.2. Сегмент бази даних, призначений для забезпечення процедури попередньої класифікації електронних видань електронних бібліотек…………………………………………………………………...…112

4.2.2.2.1.Структура таблиць бази даних класифікатора ……114

4.2.3. Остаточна класифікація електронних видань електронних бібліотек……………………………………………………………………. .115

4.2.3.1. Процедура формування анкети при остаточній класифікації електронних видань електронної бібліотеки…..………...116

4.2.3.2. Процедура класифікації електронних видань

електронної бібліотеки……………………………………………….…. 119

Сегмент бази даних, призначений для забезпечення

процедури остаточної класифікації електронних видань

електронних бібліотек .……………………………………………..122

4.2.3.3.1. Структура таблиць бази даних……………………... 124

Перелік посилань .…………………………………………….……..126

Перелік скорочень

АБІС - автоматизовані бібліотечно-інформаційної системи

АРМ - автоматизоване робоче місто

БД – база даних

БС – бібліотечні системи

ІР – інформаційні ресурси

ІС - інформаційна система

ІСІР - Інтегрована Система Інформаційних Ресурсів

КБМ - корпоративна бібліотечна мережа

МБА – міжбібліотечний абонемент

ВНОІП - відкритий науково-освітний інформаційний простір

ОС – операційна система

ПЗ - програмне забезпечення

ЛОМ – локальна обчислювальна мережа

РКБІС – Регіональна корпоративна бібліотечно-інформаційна система

САБ - система автоматизації біблиотек

СУБД - система управління базами даних

ЕБ – електронна бібліотека

ЕВ – електронне видання

ЕК – електронний каталог

БО – бібліографічний опис

1 КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

1.1 ВСТУП ДО РОЗДІЛУ

Швидкий розвиток сучасних засобів обчислювальної техніки, а саме персональних комп'ютерів лінії IBM РС, PS/2 і Apple Macintosh, високопродуктивних персональних робочих станцій на основі RISC- процесорів, накопичувачів на оптичних дисках великої ємності, як з можливістю одноразового запису, так і перезаписуваних, дозволяє реалізувати новий підхід до організації бібліотек і бібліотечних систем.

Світ бібліотек і бібліотечних працівників змінився під впливом зовнішнього середовища і з появою нових інформаційних технологій. Хоча, функції бібліотек залишилися колишніми: збирати документи і інформацію, зберігати, доводити до тих, кому вона призначена. Причому робити це якомога якісніше, оперативніше і повніше. Але засоби, за допомогою яких вони реалізуються, стали новими, сучасними, відповідними новій інформаційній епосі.

У багатьох крупних сучасних бібліотеках, наприклад Бібліотеці Конгресу США, Бібліотеці Ватикану бібліотечна справа організована на комп'ютерній основі. У подібних бібліотеках організовані електронні каталоги, що забезпечують користувачам швидкий і ефективний доступ до матеріалів, що зберігаються в них, швидкий пошук і замовлення необхідних видань. Більш того, оскільки бібліотеки розвинених країн мають доступ до глобальних мереж передачі даних, користувачі цих бібліотек можуть отримати відомості про те, де саме знаходяться матеріали, котрі цікавлять їх, замовити видання, отримати електронні копії цих матеріалів.

Так чи інакше, університетські бібліотеки завжди були і продовжують залишатися основним джерелом інформації, що забезпечує наукову і освітню діяльність університету, оскільки рівень і якість учбової і науково-дослідної роботи в значній мірі визначається бібліотечний-інформаційним забезпеченням викладачів і студентів, наукових співробітників і аспірантів.

1.2 БІБЛІОТЕЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

Бібліотечна інформаційна система , або БІС, є підкласом ERP (enterprise resource planning system) систем, що впроваджується і використовується в бібліотеках середнього і великого розмірів [ 1 ]. Найчастіше БІС призначена для ведення каталогу бібліотеки, обліку фондів, обробки літератури, дослідження попиту на фонди, тощо.

Як правило, основними складовими БІС є реляційна база даних, спеціалізоване програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з цією базою даних, і два графічні інтерфейси користувача (інтерфейс користувача та інтерфейс адміністратора). Основна функціональність представлена окремими функціональними блоками – автоматизованими робочими місцями (АРМ), що можуть бути впровадженими незалежно один від одного.

В основному історія БІС розпочалася зі створення систем для автоматизації бібліотек в 1970-х і ранніх 1980-х. Перед епохою широкого використання комп‘ютерів, для обліку фондів бібліотеки зазвичай використовувалися каталоги. Перш за все комп'ютери використовувалися для автоматизації каталогів. Починаючи з кінця 1980-х поява нових операційних систем і розширення апаратних можливостей комп‘ютерів дозволили значно розширити функціональні можливості БІС. З поширенням використання Інтернету, розробники БІС запропонували ще більше функціональності, пов'язаної з Інтернетом. Більшість цих систем зараз пропонують, як частину основного рішення веб-портали, де користувачі бібліотеки можуть реєструватися, щоб відновлювати термін використання книг, замовляти нову літературу, отримувати доступ до електронних ресурсів бібліотеки, тощо. Нові сучасні системи наближаються до того, щоб бути цілком заснованим на павутині WWW, тобто всі робочі операції здійснюються в браузері.

1.3 ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Функціональне призначення більшості сучасних БІС - автоматизація основних бібліотечних процесів: комплектування (включаючи підписку на періодичні видання), обробка літератури, друк стандартних вихідних форм (зокрема каталожних карток, книжкових формулярів, інвентарної книги, бюлетенів нових надходжень) тощо [ 2 ].

1.3.1 Функціональність БІС “МАРК-SQL

Система «Марк – SQL» включає в себе 5 оснвних модулів:

1.“Адміністратор”;

2. “Каталогізатор”;

3. “Комплектування”;

4. “Пошук”;

5. “Абонемент”.

АРМ “Адміністратор” – підсистема, яка здійснює адміністрування системи і баз даних і виконує функції по адаптації системи до потреб користувачів.

АРМ “Каталогізатор” — підсистема, за допомогою якої здійснюється створення і ведення електронного каталогу, наукова і технічна обробка видань, що поступили, ведення інвентарного і безінвентарного обліку, формування книги сумарного обліку, формування стандартних вихідних форм, перевірка на повторюваність і ін.

АРМ “Пошук” — підсистема, за допомогою якої читач проводить пошук, перегляд і замовлення потрібної літератури. Підсистема “Пошук” реалізована в двох видах: - за допомогою Internet/Intranet-технології, пошук, перегляд і замовлення літератури здійснюється через стандартний Web-броузер; - пошук, перегляд і замовлення літератури здійснюється усередині локальної мережі.

АРМ “Комплектування” — підсистема, в якій реалізуються функції за замовленням і обліку літератури, що поступає, контролю надходжень, формуванню звітних бухгалтерських документів.

АРМ “Абонемент” – підсистема, де здійснюється прийом і реєстрація читачів, виконується видача і повернення літератури, здійснюється постановка на чергу, визначаються заборгованості по літературі, забезпечується можливість формування статистичних звітів.

Дану конфігурацію можна вважати базовою, її також можна розширити наявністю додаткових функціональних модулів як, наприклад, це зроблено в системі «Фоліант».

1.3.2 Функціональність БІС «Фоліант»

Робота бібліотеки в контексті архітектури системи розбита на три основні частини (рис. 1.1): облік фонду і його використання, формування електронного каталогу та облік читачів. За кожну частину відповідає своя група АРМ.

За облік фонду - АРМ “Комплектування”, “Рух фонду”, “Книговидача” (містяться в рамках АРМ “Облік читачів і книговидача ”).

За формування електронного каталога - АРМ “Адміністратор”, “Каталогізатор”, ”Пошук в Ел.Кат.”.

За облік читачів - відповідно АРМ “Облік читачів і книговидача ”.

Ці групи АРМ мають слабкий зв'язок один з одним. “Слабкий” в тому сенсі, що дані, котрі породжуються в кожній з груп, не є строго обов'язковими для функціонування іншого. Таким чином, можна займатися створенням електронного каталогу без формування даних про фонд (даних про інвентарні номери і бар кодів), і навпаки, можна упроваджувати завдання ведення обліку фонду, книговидачі без наявності бібліографії на видання.

ОБЛІК ФОНДУ

ВІДДІЛ КОМПЛЕКТУВАННЯ

КНИГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ

ВІДДІЛ ОБРОБКИ

ПОШУК ДЛЯ ЧИТАЧІВ

КНИГОВИДАЧА

ОБЛІК ЧИТАЧІВ

ОБОВ’ЯЗКОВІ ДАНІ

НЕОБОВ’ЯЗКОВІ ДАНІ

Рис. 1.1 - Функціональність БІС «Фоліант»

Такий підхід дозволяє істотно скоротити терміни впровадження системи. Формування зв'язку між цими групами можна почати у будь-який момент впровадження системи. Безпосередньо автоматизовані робочі місця системи виконують наступні функції.

АРМ «Адміністратор»:

управління основними параметрами системи (підтримка формату RUSMARC, управління бланками документів, словниками, авторитетними файлами, тезаурусами);

реєстрація користувачів системи, визначення і управління їх правами;
управління базами даних електронного каталогу як локальними (найменування, коментарі, правила формування), так і видаленими (найменування, формати записів, кодування, спосіб доступу) Управління пошуковими індексами баз даних (назви, правила формування і використання, коментарі).

АРМ «Адміністратор»:

управління основними параметрами системи (підтримка формату RUSMARC, управління бланками документів, словниками, авторитетними файлами, тезаурусами);
реєстрація користувачів системи, визначення і управління їх правами;
управління базами даних електронного каталогу як локальними (найменування, коментарі, правила формування), так і видаленими (найменування, формати записів, кодування, спосіб доступу);
управління пошуковими індексами баз даних (назви, правила формування і використання, коментарі).

АРМ «Пошук »

Не вимагає установки спеціального програмного забезпечення, дозволяє:

читач може працювати на будь-якому комп’ютері, підключеному до Інтернет, використовуючи будь-який Інтернет браузер (наприклад, MS Internet Explorer) Багатий набір можливостей по складанню пошукових запитів;
пошук документів на декількох мовах;
надання результатів пошуку (бібліографічних записів і повнотекстових документів) в різних форматах (коротка форма, RUSMARC, HTML);
надання інформації про наявність і місцезнаходження різних екземплярів документа, про поточній статус екземплярів документа (зайнятій, вільний);
можливість формування типових, а також, з урахуванням специфіки конкретної бібліотеки, вихідних форм у форматі MS Word (листки читацьких вимог, списки і т.д.);
підтримка безпаперової технології формування замовлення на видачу документів в підрозділах бібліотеки.

АРМ «Комплектування»:

облік бібліотечного фонду (надходження/списання) і введення первинних даних для ведення каталогів;
ведення електронної інвентарної книги;
формування різних вихідних форм у форматі MS Excel (акти надходжень до фонду, акти списання, листи КСУ, листи інвентарних книг і т.д.);
передача описів для каталогізації;
передача описів періодичних видань в електронний каталог з подальшою реєстрацією надходжень.

АРМ «Рух фонду»:

облік розподілу фонду по відділах бібліотеки;
звірка фонду.

АРМ «Облік читачів і книговидача»:

реєстрація, перереєстрація читачів;
використання розширених відомостей про читача, включаючи фото, з урахуванням специфіки конкретної бібліотеки;
впровадження електронного читацького квитка і можливість створення єдиного читацького квитка для декількох бібліотек;
прийом, видача, продовження і облік виданою читачам літератури з використанням технології штрих-кодування читацьких квитків і одиниць зберігання;
контроль термінів видачі, отримання відомостей про заборгованості;
отримання різноманітних статистичних даних про книговидача, кількості відвідин і звернень тощо.

АРМ «МБА»:

облік замовлень, що поступили, реєстрація їх виконання і відстеження відправлених/повернутих документів бібліотекою, що виконує заявки;
оформлення замовлень і контроль їх виконання бібліотеками, що подають заявки.

АРМ «Книгозабезпеченість»:

формування статистики по бібліотечному фонду учбових закладів з урахуванням їх контингенту учнів та навчальних планів.

АРМ «Рух фонду»:

облік розподілу фонду по відділах бібліотеки;
звірка фонду.

1.4 АРХІТЕКТУРА БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

1.4.1 АрхітектурА БІС «Фоліант»

Система побудована в архітектурі “клієнт-сервер”, у якості ядра використовується РСУБД Oracle. Клієнтами виступають додатки для MS Windows (всі АРМ за винятком АРМ “Пошук”) і для Linux (АРМ “Пошук”, підтримка сервера Z39.50) [ 3, 4].

Внаслідок того, що більша частина обробки даних проводиться SQL-сервером, не пред'являється високих вимог до телекомунікацій (для комфортної роботи бібліотеки зі штатом чисельністю 10-15 чоловік достатньо каналу в 128 кбіт/с).

Система спроектована таким чином (рис. 1.2), що дозволяє розділяти серверний ресурс (багато бібліотек використовують один SQL-сервер), що дозволяє істотно понизити вартість експлуатації системи для невеликих бібліотек. З другого боку можливе розділення завдань системи на декілька SQL-серверів, що дозволяє оптимізувати вкладення засобів при розвитку системи в крупній бібліотеці. Причому це розділення може бути проведене на будь-якому етапі експлуатації системи.

Система дозволяє використання ряду корпоративних ресурсів. Сервер оновлень – забезпечує автоматичну зміну версій програмного забезпечення для всіх АРМ, всіх бібліотек, що використовують БІС “Фоліант”.

Корпоративний сервер SQL - містить перелік бібліотек, які використовують БІС “Фоліант”, відомості про бібліографію створюваною в цих бібліотеках, забезпечує швидкий доступ до цієї бібліографії по ключу (ISBN, ISSN).

1.4.2 Архітектура БІС «Марк»

БІС "MAPK-SQL" базується на архітектурі "клієнт-сервер" і функціонує під Windows NT/2000 – серверна частина, для клієнта використовується Windows 95/98/2000. З SQL-серверів, що є на ринку, використовуються MS SQL 6.5/7.0/2000, Oracle8i Enterprise Edition for Windows NT Release 8.1.5 і пізніші версії [ 3, 4 ].. Також реалізований доступ до даним під Microsoft Access. Доступ до баз даних здійснюється через ODBC-драйвери.

1.4.3 Архітектура БІС «LiberMedia»

Основою такої системи служать 2 окремих сервера: сервер БІС і сервер баз даних. Обидва сервери працюють під управлінням ОС WINDOWS NT Server, але використовують різні СУБД. Сервер БІС “LiberMedia” використовує СУБД “D3” і обслуговує всі процеси, пов'язані з системою автоматизації, доступу до неї як з боку локальної мережі, так і Інтернету.

Сервер БД виконує роль файлового сервера. Функції доступу до файлів забезпечуються стандартним програмним забезпеченням Microsoft Internet Information Server, включеним до складу пакету ОС WINDOWSNT Server. На цьому сервері зберігаються файли зображень — цифрових копій з фондів відділу рукописів і рідкісних книг. Файли цифрових копій доступні в декількох форматах. У оригіналі цифрові копії стародрукованих видань створені з фізичним дозволом в 600 крапок на дюйм і в режимі “True Color”. Такі параметри дають можливість відображати і відтворювати оригінал практично без втрат, але файл у форматі JPG займає в середньому 3...7 МБ. Такий розмір файлу при сьогоднішній технології цілком придатний для застосування в локальній мережі (ЛС), але ускладнює його передачу через Internet. Для передачі через Internet створені файли меншого розміру. Як стандарт був прийнятий розмір файлу, не більше 640х480 крапок. Такий файл

КОРПОРАТИВНИЙ SQL-СЕРВЕР

СЕРВЕР

ОНОВЛЕНЬ

(оновлення програм)

SQL - СЕРВЕР БІБЛІОТЕКИ

СЕРВЕР

ПРОГРАМ

(HTTP, Z 39.50)

Комплектування, обробка, облік читачів і т.д.

Робочі місця відділів обробки інших систем «Фоліант»

Пошук для читачів.

Доступ до каталогу по протоколу Z 39/50

Ресурси Z 39.50

Сервера «Фоліант»

Дані про знаходження бібліографії

Пошук по ключу

Пошук бібліографії

Бібліографія

Рис. 1.2 - Архітектура системи «Фоліант»

займає близько 50КБ, що цілком придатно для перегляду через Internet і надає користувачеві достатньо інформації про оригінал [ 3, 4 ].

1.4.4 Архітектура БІС ALEPH 500™

Архітектура ALEPH 500™ - клієнт-серверна система, побудована на багаторівневій архітектурі (рис. 1.3, 1.4) . ALEPH 500 має гнучку, розширювану архітектуру три основні рівні якої складають:

1. Найвищий – Сервіси зв’зку та Логічний Рівень (Presentation Services and Logic Layer). Цей рівень включає користувачів, робочі станції яких працюють на ОС Microsoft Windows® та використовують браузери та протокол Z39.50 для віддаленого пошуку. Крім того, імпорт OCLC управляється через сервер OCLC сервер і перевірка керується через сервер SIP2.

2. Сервіси Прикладних Програм (Application Services) займають середній шар і підтримують логіку прикладних програм, встановлення зв‘язку з серверами та базами даних. Одне з останніх удосконалень - це створення і імплементація X-сервера (Xml-сервер) як нового, потужного засобу доступу до рівня API.

3. Третій рівень архітектури ALEPH - Логіка Даних і Сервіси (Data Logic and Services)- рівень Oracle®.

Кожен з цих шарів захищений один від одного, що дозволяє їх модифікувати, не турбуючи суміжний рівень. Дана архітектура дозволяє гнучко вдосконалювати і доповнювати архітектуру системи.

Одне з останніх удосконалень - використання такої новітньої технології як XML. XML вже впроваджений у версії ALEPH 16, в якій генерація звітів і все виведення інформації основане на стандартній схемі XML. Також за допомогою цієї технології іде виведення інформації на веб-інтерфейс. Ex Libris робить доступним X-сервер, який дозволяє пряму комунікацію з

клієнт

WWW

Z 39.50

клієнт

SIP2 сервер

OCLC сервер

СПП сервер

Z 39.50

Сервер

WWW сервер

Сервер

I. Логічний

рівень

Сервіси прикладних програм(СПП)

Система вводу/виводу

РСУБД

II. Сервіси прикладних програм

Серві

III. Логіка Даних і Сервіси Інтерфйс вводу/виводу

Рис. 1.3 - Архітектура БІС ALEPH 500™, фаза 1

Графічний інтерфейс користувача

Клієнт Z 39.50

Web

Рівень презентації

Z 39.50

Сервер

Сервіси

I. Логічний

рівень

X – сервер – XML сервіси

Сервіси прикладних програм(СПП)

II. Сервіси

прикладних програм

Система вводу/виводу

РСУБД

III. Логіка Даних і Сервіси Інтерфйс вводу/виводу

Рис. 1.4 - Архітектура БІС ALEPH 500™, фаза 2

ALEPH. Дані в ALEPH зберігаються в Unicode (UTF-8) починаючи з версії 14. З версією 16 Oracle® база даних безпосередньо також цілком визначається як UTF-8. Використання технології XML і стандарту UTF-8 є одними з найсучасніших архітектурних рішень в даній сфері [ 3, 4 ].

1.5 СИСТЕМНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИ СИСТЕМ

1.5.1 Системні характеристики БІС МАРК-SQL

БІС “МАРК-SQL” розроблена згідно принципу відкритих систем. БІС “МАРК-SQL” базується на архітектурі “клієнт-сервер” [ 3, 4 ]. Система функціонує під WINDOWS NT/2000 — серверна частина, для клієнта використовується WINDOWS 95/98/2000/NT Workstation. З SQL-серверів, що є на ринку, підтримуються MS SQL, Oracle, Sybase SQL Anywhere. Реалізований також доступ до даних через Access. БІС “МАРК-SQL” забезпечує доступ до SQL-серверів через ODBC-драйвери. Доступ до баз даних забезпечується усередині локальної мережі і через Internet. Основні функції системи реалізовані завдяки модульній структурі, підтримується дружній графічний інтерфейс, здійснюється підтримка діалогового режиму роботи. Система розроблена на мові C++ (інтегрований пакет Microsoft Visual C++). БІС МАРК-SQL встановлюється на необмежену кількість робочих місць і поставляється на компакт-диску. У комплект постачання входить документація в електронному і друкованому вигляді.

1.5.2 Системні характеристики БІС «Фоліант»

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ [ 3, 4 ].

Сервер:

CPU: Intel 500 або аналогічний,

RAM - не менше 256Mb,

HDD - не менше 8 Гб SCSI,

OC - будь-яка, підтримувана Oracle Standart Edition 8,

СУБД - Oracle Standart Edition 8.0.5 і вище.

Клієнт:

HDD - не менше 100 Мб вільного простору;

RAM - не менше 64Mb;

ОС - Windows 98/Me/2000/XP.

ФОРМАТИ І СТАНДАРТИ:

внутрішнім форматом зберігання даних в системі є формат RUSMARC, можливий експорт/імпорт бібліографії у форматі USMARC.

1.5.3 Системні характеристики БІС «LiberMedia»

Апаратні платформи [ 3, 4 ]:

“Intel inside” комп’ютери;

IBM RS/6000;

IBM SP2;

HP 9000.

Операційні системи:

Dos;

UNIX;

Windows NT.

СУБД: Advanced Pick – D3

Робочі станції:

пасивні термінали;

Х термінали;

персональні комп’ютери.

1.6 ОГЛЯД ПЕРСПЕКТИВНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ БІС

Традиційні функції ІБС та архітектурні рішення були відмічені раніше, але багато бібліотек в даний час потребують додаткових модулів. Перелік найбільш перспективних рішень, наступний [ 5, 6 ]:

Онлайновий електронний каталог
Продовження книг по телефону/ телефонограми
Управління фондами
Системи автоматизованого пошуку і зберігання. (Automated Storage and Retrieval Systems (ASRS)).
Міжбібліотечний абонемент
Контроль періодичних видань

1.6.1 Онлайновий електронний каталог

Онлайновий електронний каталог, укомплектований глобальною гіпертекстовою системою. Передбачається, що у майбутньому більшість інтегрованих бібліотечних систем матимуть модуль онлайнового каталогу загального доступу а також більшість бібліотек зможуть надавати послугу видаленого пошуку з їх каталогів.

1.6.2 Продовження книг по телефону/ телефонограми

Розробки в галузі телефонії, використання записаних раніше повідомлень, взаємозв'язок між телефоном і комп'ютером - все це приводить до того, що через телефони стає можливим посилати і приймати повідомлення від населення без безпосередньої участі людини зі сторони бібліотеки. Вхідні дзвінки можуть оброблятися системою, що дозволяє здійснити продовження книг по телефону. Користувачі отримують записане повідомлення з проханням набрати певний ряд кнопок на своїх телефонах з тональним набором номера для виконання заданих функцій. Таким чином, вони отримують керівництво для своїх дій в процесі продовження книги по телефону, в ході чого їх просять у відповідному порядку ввести ідентифікаційні номери узятих книг, а також ідентифікаційні номери їх читацьких квитків.

Таким чином повідомлення для читачів пересилаються як телефонограми. Система відправки телефонограм проводить регулярне сканування модуля абонемента з тим, щоб визначити тих користувачів, з якими необхідно зв'язатися. Таким чином можна здійснювати набір телефонних номерів відібраних клієнтів і посилати записані повідомлення, наприклад, для того, щоб нагадати читачам про прострочені книги або раніше запрошувані видання, які можна тепер отримати. Як приклади систем, що існують на ринку, включають модулі даного типу можна привести: систему Galaxy виробництва DS Ltd, систему Dynix фірми Epixtech і систему Talismessage.

1.6.3 Управління фондами

Сучасні інтегровані бібліотечні системи збирають інформацію про стан фонду, з погляду кількості виданих на руки матеріалів, таким чином маючи можливість упевнитися в тому, чи досягає фонд запланованого рівня попиту за період свого існування. Інформація може збиратися щодо окремих філій або окремих бібліотек тим, даючи можливість отримати детальну картину попиту у населення на певні книги, в певних місцях, багато в чому позбавлятися від тієї суб'єктивності, яка раніше складала невід'ємну межу комплектування і управління фондами. Матеріали фонду, які мають великий попит або навпаки недостатньо затребувані, можуть бути легко визначені з тим, щоб відносно них могли бути прийняті відповідні заходи.

Для забезпечення найбільш оптимального використання фонду, представляється необхідним проводити перерозподіл або обмін фондів по філіях бібліотеки. Найзручніше упевнитися в тому, що фонд відповідає цілям абонемента на підставі отримання на нього замовлень, хоча, звичайно ж, така оцінка може бути дана на будь-якій стадії. Витрати на комплектування фонду можна порадити проводити окремим рядком бюджету Бібліотеки можуть об'єднуватися попарно або ж може бути складено визначене графік книгообороту, при якому згідно цьому графіку отримується тільки один екземпляр певної книги/ бібліотечної одиниці, з тим, щоб згодом його можна б було обміняти. Півроку - ось той термін, який вважається достатньо тривалим для перебування книги в бібліотеці, після чого вона передається.

У певну філію посилаються повідомлення з рекомендаціями зняти певні матеріали фонду з полиць і передати їх в інше місце зберігання. Видані матеріали фонду проходять перерозподіл після їх повернення в бібліотеку інтегровані бібліотечні системи, що існують на ринку, зараз в основному всі оздоблено модулям по управлінню фондами, що дозволяє розпізнавати книги абонемента і що допомагають вирішувати завдання, нерідко, вельми обтяжливого характеру.

1.6.4 Системи автоматизованого пошуку і зберігання. (Automated Storage and Retrieval Systems (ASRS))

Користувачі роблять запит про який-небудь матеріал з онлайнового каталогу, і його пошук здійснюється роботом в блоці автоматизованого зберігання, після чого матеріал передається на абонемент для користувача, вже процес відбувається автоматично і не повинен займати багато часу. Дані системи схожі на машини, використовувані в супермаркетах і на складах для зберігання і автоматичної видачі товарів. Системи високочастотної ідентифікації можуть цілком зробити їх впровадження реально досяжним. Вони володіють наступними перевагами: оскільки співробітникам бібліотеки і читачам немає необхідності відправлятися в книгосховище, параметри температури, вологості і тиску можуть встановлюватися з розрахунку на книги, ніж на людей.

Відпадає обов'язковість освітлення, наявність покриття стін і штучних стель. Системи автоматизованого пошуку і зберігання можуть повертати книги в спеціальні корзини для їх зберігання за той же час, який зазвичай необхідно витратити на ту ж операцію і співробітникові бібліотеки. Система реєструє використання окремих видань, що зручно з погляду управління фондом: маловикористовувані екземпляри можуть бути списані, а ті, що користуються популярністю переміщені у відділ відкритого доступу бібліотеки. Дана система була б безумовно корисною тільки для бібліотеки з великим фондом зберігання, для того, щоб виправдати пов'язані з нею витрати.

1.6.5 Міжбібліотечний абонемент

Міжбібліотечний абонемент, або запозичення і постачання книг і інших матеріалів - це той механізм, який бібліотеки використовують для отримання доступу до тих матеріалів, яких вони не мають в своєму фонді. У даному напрямі діяльності, який може реалізовуватися на місцевому, регіональному і національному рівнях беруть участь більшість бібліотек. Так наприклад, документ комітету комісії PULMAN-XT з міжнародних стандартів №10160 містить нормативні характеристики, що мають відношення до міжбібліотечного абонемента: вимогам передачі, пересилки і повідомленню, доставці, умовної відповіді, відміни і т.д. Даний документ був скоректований з метою забезпечення доставки електронній інформації. Інтегровані бібліотечні системи, що є на ринку, наприклад, Galaxy виробництва DS Ltd і Talis часто включають модуль, призначений для роботи в режимі міжбібліотечного абонемента.

1.6.6 Контроль періодичних видань

Процес обліку періодичних видань, що поступають, може бути інтенсифікований. Системи, що є в наявності на даний момент, справляються з такими функціями як робота з моделями прогнозування, заявками і перерахунком валютних засобів. Квитанції на замовлення створюються автоматично, а підрахунки, щодо отриманих видань або одиниць, чекаючих обробки можна знайти в Мережі. Постачальники інтегрованих бібліотечних систем мають тенденцію створювати системи контролю періодичних видань в холдинговому форматі MARC21.

1.7 РОЗРОБКА БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У РАМКАХ ДЕРЖАВНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ПРОЕКТІВ

Автоматизація бібліотечних систем та стандартизація і синхронізація роботи бібліотек є об’єктом уваги як окремих держав, так і світового співтовариства [ 7 ]. Розв’язанню цієї задачі присвячено ряд державних та міжнародних програм.

1.7.1 Проект «ЕлДерБі»

Книжкова Палата України розпочинає розроблення концепції проекту "Автоматизована система централізованого обслуговування бібліотек України електронною державною бібліографією" (АС "Елдербі").

Проект є подальшим розвитком проекту "Централізована каталогізація" і передбачає надання бібліотекам повного бібліографічного опису видань України в електронному вигляді у міжнародних комунікативних форматах, сумісних з програмним забезпеченням БІС, використовуваних бібліотеками.

Метою проекту є універсалізація та підвищення наукового рівня бібліографічного опису в каталогах (як електронних, так і карткових) бібліотек України, уникнення дублювання процесів бібліографічної реєстрації та систематизації видань кожною бібліотекою.

У перспективі передбачається створити зведений електронний каталог бібліотек України з ідентифікатором місцезнаходження кожного видання та об'єднати бібліотеки в національну інформаційно-бібліотечну мережу.

Першим етапом роботи над проектом є збирання інформації про БІС, у яких працюють бібліотеки, та визначення форматів обміну бібліографічною інформацією, необхідних для імпорту записів до БІС.

1.7.2 Проект PULMAN - XT

Проект PULMAN-XT є розширенням проекту PULMAN, реалізація якого була почата в 2001 році. Проекти підтримуються і фінансуються Європейською Комісією ЄС в рамках програми IST (Information Society Technologies). У проекті беруть участь представники бібліотек і бібліотечних асоціацій з 36 країн - як членів ЄС, так і країн-кандидатів на вступ в ЄС, зокрема з липня 2002 року.

Кінцева мета проекту - створення громадської Ради з представників професійного співтовариства європейських країн і програми заходів, які повинні підтримувати, розвивати і просувати новий клас послуг для населення в публічних бібліотеках країн-учасниць проектів, а також сприяти виробленню єдиних стандартів інформаційних послуг, що надаються, в бібліотеках європейських країн.

Основні завдання:

- вплив на формування культурної політики в галузі бібліотек в європейських країнах;

- розповсюдження і забезпечення доступу до інформації про інновації в публічних бібліотеках європейських країн;

- створення умов для обміну передовим досвідом в галузі державної бібліотечної політики, забезпечення автоматизованого доступу до інформації і розвитку нових, комп’ютерно забезпечених форм послуг для населення;

- визначення можливих шляхів міжнародної співпраці між публічними бібліотеками європейських країн;

- сприяння об'єднанню на місцевому рівні зусиль публічних бібліотек, музеїв і архівів по забезпеченню на сучасному рівні доступу до культурної спадщини.

8 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Проведений аналітичний огляд комп’ютерних засобів автоматизації бібліотечної справи підтвердив актуальність і своєчасність досліджень, передбачених науково-дослідною роботою і дозволив окреслити головні напрямки досліджень:

- розробка архітектури об’єктно-орієнтованих бібліотечних інформаційно-навігаційних систем;

- розробка архітектури програмних засобів для підтримки процедури формування інформаційної бази бібліотек;

- розробка архітектури програмних засобів для автоматизованої обробки замовлень користувачів (читачів бібліотеки).

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

2.1. ТИПОВІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ БІБЛІОТЕЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

2.1.1. Бібліотечна інформаційна система "Бібліограф"

Програмний комплекс "Бібліограф" у першу чергу покликаний надати допомогу в роботі бібліотекарів освітніх установ (ОУ). Комплекс є мережним. При наявності локальної мережі можлива організація роботи з декількох комп'ютерів, установлених у бібліотеці, читальному залі, у вчительської, методичному кабінеті й т.д. У цьому випадку адміністрації надається можливість аналізу відвідуваності, читаності, забезпеченості й т.д. Учнем - можливість пошуку видань, створення тематичних запитів, перегляду власного абонемента. ПК "Бібліограф" є частиною єдиного інформаційного середовища, сформованго за допомогою програмних комплексів виробництва підприємства "ИНИС-СОФТ", може працювати з єдиною базою даних ОУ разом із ПТК "ПараГраф" (у цьому випадку списки співробітників, класів (груп), учнів не потрібно вводити повторно). Також можлива організація автономної роботи на єдиному комп'ютері в бібліотеці.
Комплекс дозволяє організувати роботу з Інтернет-ресурсами за технологією, що підтримує протокол Z39.50. Це дає можливість бібліотекареві скористатися ресурсами електронних каталогів бібліотек, Z-сервера яких оснащені WEB-шлюзами.

Використання програми дозволить:

вести сумарний облік видань, окремо для книг (у тому числі АВД й електронних документів) і підручників, полегшити роботу з оформлення надходжень більших партій літератури;
вести індивідуальний облік: інвентарну книгу, журнал АВД й ЕД, журнал обліку карток підручників і зошит обліку передплатних видань;
скласти картотеку статей з передплатних видань бібліотечного фонду;
за допомогою гнучкої системи пошуку швидко відібрати потрібні видання;
організувати роботу з видачі й прийому підручників, веденню журналу оренди;
робити списання книг і підручників, вести облік замін одиниць фонду;
автоматизувати роботу з формування заявок на придбання видань;
працювати з абонементом читача (у тому числі вести облік консультацій й обробляти запити на літературу);
роздруковувати абонементи (формуляри) читачів, каталожні картки, картки обліку підручників і передплатних видань;
формувати необхідні в роботі бібліотекаря звітні документи;
автоматизувати процес вивчення активності читачів, аналізу їхнього попиту, збору даних про виданнях, що вчаться, що перебувають на руках, що важливо не тільки для бібліотекаря, але й для класних керівників (кураторів) і адміністрації ОУ.

2.1.2. Бібліотечна інформаційна система "ELSA"

2.1.2.1. Функціональні можливості бібліотечної інформаційної системи "ELSA"

Програмний комплекс «ELSA» забезпечує реалізацію наступних можливостей.

Повний життєвого циклу електронного документа від моменту його створення до моменту його видалення з електронної бібліотеки. B результаті виконання певних дій користувачами, електронний документ переходить з одного стану в інше. Наприклад, після завершення рецензування, документ стає опублікованим і т.д. Підтримуються кілька груп користувачів, що мають різні права на роботи з документами.
Надійне зберігання. Підтримується зберігання електронних документів у середовищі Zope, у файловій системі або в зовнішньої БД. Обсяг електронної бібліотеки не обмежений.
Створення метаданих. Описи вводяться через Web інтерфейс. Опису електронних документів створюються на основі набору елементів Дублінського ядра (Dublin Core). Кількість і склад полів описи може настроюватися залежно від завдань організації.
Пошук в електронній бібліотеці. Пошук виконується через Web інтерфейс. Пошук може бути проведений по полях метаданих і по повному тексті електронних документів. Забезпечується висновок контексту документа. Пошук по повному тексті проводиться з урахуванням морфології для російської й англійської мов
Об'єднання з іншими інформаційними джерелами - електронними бібліотеками й електронними каталогами. Спеціальний модуль забезпечує сумісність ELSA з іншими інформаційними джерелами при проведенні паралельного пошуку.
Можливість імпорту записів з БІС бібліотеки. Спеціальна програма ELSA-IS забезпечує можливість імпорту записів з БІС бібліотеки в каталог ELSA, а також наступне відновлення завантажених записів.

2.1.2.2. Архітектура бібліотечної інформаційної системи "ELSA"

Архітектура системи показана на Рис. 2.1. Програма ELSA-IS виконує наступні задачі:

- підключення до сервера Z39.50 і добування з нього записів у форматі RUSMARC;

- перетворення записів з формату RUSMARC у формат DC;

- підключення до сервера ELSA і копіювання в нього записів у форматі DC:

- у тому випадку, якщо в сервер ELSA уже є такий запис, то виробляється її обновлене. Однаковими вважаються ті записи, у яких присутні однакові ідентифікатори зовнішніх ресурсів (URL);

Рис. 2.1. Архітектура системи «ELSA».

- якщо в записі є посилання на вилучений ресурс, то в ELSA автоматично виконується завантаження такого вилученого ресурсу і його пере індексування;

- стан нових записів буде встановлене таке ж, як і стан каталогу, у який виробляється додавання записів (але тільки в тому випадку, якщо в користувачі, від імені якого виробляється створення записів в ELSA, є відповідні права);

- зберігання всіх настроювань у конфігураційному файлі elsa.xml, а також забезпечення можливості їхнього візуального редагування.

2.1.2.3. Особливості використання бібліотечної інформаційної системи "ELSA"

Електронна бібліотека в середовищі ELSA може бути створена в будь-якій організації. Її творцями можуть стати співробітники бібліотеки або співробітники інших підрозділів організації (відділи, кафедри, факультети й т.д.). Електронні бібліотеки різних підрозділів можуть бути об'єднані в єдину електронну бібліотеку організації.

Інтеграцію локальної електронної бібліотеки з БІС доцільно проводити при участі фахівців бібліотеки.

Електронна бібліотека ELSA має наступний унікальний набір властивостей:

БЕЗКОШТОВНІСТЬ – програмне забезпечення для створення локальної електронної бібліотеки надається безкоштовно;
ГНУЧКІСТЬ – рішення може бути використане в будь-яких бібліотеках: від маленьких до великих;
УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ – рішення сумісне з будь-який АБІС, що підтримує протокол Z39.50;
ВІДКРИТІСТЬ – електронна бібліотека може бути об'єднана з електронним каталогом, супроводжуваної в бібліотечній системі (АБІС);
РОЗШИРЮВАНІСТЬ – електронна бібліотека може бути об'єднана з іншими вилученими електронними бібліотеками в єдиній розподіленій системі;
МАСШТАБОВАНІСТЬ – можна побудувати електронну бібліотеку будь-якого рівня складності – від невеликої локальної бібліотеки організації до великої розподіленої системи міста, регіону або відомства.

2.1.2.4. Підключення до бібліотечної інформаційної системи "ELSA засобів розподіленого пошуку

Реалізується модулем для Plone/Zope, що дає можливість виконувати пошук по документах в Plone/Zope за допомогою протоколу SRU.

Підтримуються наступні пошукові атрибути:

cql.serverchoice (повний текст);
dc.creator (творець документа);
dc.date (дата створення документа);
dc.description (опис документа);
dc.subject (ключові слова);
dc.title (назва документа);
dc.type (тип документа: html-сторінка, файл, посилання на інший сайт і т.д.); er.anywhere (повний текст).

Особливості поточної версії модуля:

Знайдені документи вертаються у форматі XML у схемі Dublin Core (DC).
У параметрі query підтримується вказівка пошукових виражень тільки виду «<Атрибут> = “<Значення>”» або «“<Значення>”». Використання логічних операторів AND, OR, NOT, інших відносин крім «=» не підтримується.
Сортування знайдених документів здійснюється по релевантности (керування сортуванням за допомогою параметра sortKeys не підтримуються).
Зберігання результуючої множини між пошуковими запитами не підтримується.

2.1.2.5. Системні вимоги бібліотечної інформаційної системи "ELSA"

Процесор Pentium III 1ГГц або краще. Рекомендується Pentium IV 3ГГЦ.
Оперативна пам'ять: 512 Мб або більше.
Вільне місце на жорсткому диску: 300 Мб (без обліку місця, необхідного для зберігання даних в ELSA).
Операційна система: Windows 2000, Windows 2003 або Windows XP.

2.1.2.6. Особливості розповсюдження бібліотечної інформаційної системи "ELSA"

Програма імпорту й синхронізації ELSA-IS дозволяє виконувати завантаження в електронну бібліотеку ELSA записів з електронного каталогу (ЭК) автоматизованої библиотечно-інформаційної системи (АБІС) бібліотеки, доступної по протоколі Z39.50.

Після виконання завантаження даних надалі можна виконувати їхню актуалізацію (синхронізацію): додавання нових записів і (або) відновлення існуючих.

ELSA+ складається із двох комплектів програмного забезпечення:

ELSA – комплект програм для локальної електронної бібліотеки, розповсюджуваний безкоштовно;
ІНТЕГРАТОР і WEB-ПОРТАЛ – комплект програм для інтеграції локальної електронної бібліотеки.

ІНТЕГРАТОР забезпечує:

виконання паралельного пошуку по електронному каталозі й по електронній бібліотеці. Електронний каталог може створюватися засобами будь-який АБІС, але він повинен бути доступний по протоколі Z39.50;
виконання паралельного пошуку по розподілених електронних бібліотеках, створеним на основі комплексу ELSA. Локальні електронні бібліотеки можуть бути створені в різних підрозділах організації, наприклад, на кафедрах університетів, у філіях бібліотек.

WEB-ПОРТАЛ забезпечує інтерфейс користувача для формування пошукового запиту й одержання результатів пошуку в розподіленій системі. У якості WEB-Порталу в комплект входить АРМ Читача системи «Руслан».

2.1.3. Система автоматизації бібліотек «ІРБІС»

Система автоматизації бібліотек «ІРБІС» являє собою типове інтегроване рішення для автоматизації бібліотечних технологій і призначена для використання в умовах бібліотек будь-якого типу й профілю.

2.1.3.1. Основні характеристики системи автоматизації бібліотек «ІРБІС»

Система орієнтована на роботові в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів за умови, що клієнтською платформою є Windows 95/98/2000/NT і забезпечується доступ до файлу-сервера.

Система повністю сумісна з міжнародними форматами UNIMARC й USMARC на основі засобів двосторонньої конверсії даних. Система також підтримує Російський комунікативний формат RUSMARC.

Система дозволяє створювати й підтримувати бу-якові кількість баз даний, складовий Електронний каталог (ЭК) або бібліографічні бази представляють, що собою проблемно-орієнтовані, даних (БД).

Система пропонує технологію автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук по будь-яких елементах опису і їхніх сполучень.

Засоби каталогізації дозволяють обробляти й описувати будь-які види видань, включаючи нетрадиційні, такі як аудіо - і відеоматеріали, комп'ютерні файли й програми, картографічні матеріали, ноти й т.д.

Система підтримує традиційні "паперові" технології, надаючи можливості для одержання широкого спектра вихідних форм: починаючи з аркушів замовлення й книги сумарного обліку й кінчаючи покажчиками й всіма видами каталожних карток.

Система пропонує засоби для ведення й використання Авторитетних файлів, Алфавітно-предметних покажчиків до УДК/ББК і Тезауруса.

Система включає технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на екземплярах видань і читацьких квитків.

Система включає засоби, які дозволяють використати як ілюстративний матеріал будь-які зовнішні стосовно бібліографічного документа об'єкти, такі як повні тексти, графіка, таблиці, аудіо - і відеоматеріали, а також ресурси Інтернет.

У системі передбачені засоби, що дозволяють уводити й відображати символи, що не входять у стандартний (обраний) кодовий набір, зокрема, диакриты європейських мов, грецькі букви й інші спеціальні символи.

Система пропонує великий набір сервісних засобів, що забезпечують зручність і наочність користувальницьких інтерфейсів, що спрощують процес уведення, що виключають помилки й дублювання інформації.

Система має широкими можливостей для адаптації її до розумів роботи конкретної бібліотеки, тобто при передачі й установці системи може вироблятися її настроювання у відповідності зі специфічними вимогами користувача - починаючи зі структури бібліографічного опису й кінчаючи користувальницькими режимами роботи.

Система є в достатній мері відкритої, що дозволяє користувачеві самостійно вносити зміни в широких межах: від зміни вхідних і вихідних форм до розробки оригінальних додатків.

Як самостійні продукти, що розширює можливості локальної версії системи ІРБІС, є засоби підтримки телекомунікаційних технологій, а саме: Web-ірбіс - рішення, що забезпечує доступ до баз даних «ІРБІС» через WWW-сервер, і сервер баз даних для протоколу Z39.50 (Z-ІРБІС). Дані засоби повністю забезпечують інтегрувальна системи «ІРБІС» у корпоративні бібліотечні технології.

2.1.3.2. Організація системи автоматизації бібліотек «ІРБІС»

У системі реалізовані всі типові бібліотечні технології, включаючи технології комплектування, систематизації, каталогізації, читацького пошуку, книговидачі й адміністрування, на основі взаємозалежного функціонування п'яти типів автоматизованих робочих місць (АРМ): "Комплектувальник", "Каталогізатор", "Читач", "Книговидавець", "Адміністратор".

АРМ "КОМПЛЕКТУВАЛЬНИК" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції по комплектуванню й обліку фондів бібліотеки на основі ведення спеціальної бази даних. В умовах ЛВС система забезпечує функціонування довільної кількості Армов "КОМПЛЕКТУВАЛЬНИК" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних;
АРМ "КАТАЛОГІЗАТОР" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує всі функції по формуванню (поповненню й коректуванню) баз даних Електронного каталогу. В умовах ЛВС система забезпечує функціонування довільної кількості АРМ "КАТАЛОГІЗАТОР" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних;
АРМ "ЧИТАЧ" - являє собою робоче місце кінцевого користувача Електронного каталогу й призначений для всеосяжного пошуку в Електронному каталозі, перегляду/печатки знайденої інформації й формування замовлення на видачу знайденої літератури. В умовах ЛВС система забезпечує можливість одночасного пошуку в тих самих базах даних Електронного каталогу довільної кількості користувачів;
АРМ "КНИГОВЫДАЧА" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції по видачі літератури відповідно до формованих замовлень й її поверненню. В умовах ЛВС система забезпечує роботу із чергою формованих замовлень на видачу в режимі реального часу;
АРМ "АДМІНІСТРАТОР" – являє собою робоче місце спеціаліста, виконуючи системні операції над базами даних у цілому, спрямовані на підтримання їх в актуальному стані.

2.1.4. Бібліотечна інформаційна система «Руслан»

Призначення системи БІС "Руслан" забезпечує автоматизацію всіх основних процесів обробки літератури й обслуговування читачів у бібліотеках різного профілю.

Функціональність БІС «Руслан» може нарощуватись поступово, шляхом додавання нових модулів без модифікації або заміни вже придбаних. Це забезпечує можливість поетапного впровадження системи.

Можливий перехід на БІС «Руслан» з інших БІС (DOS-систем, файл-серверну архітектуру).

БІС «Руслан» може бути використана в бібліотеках будь-якої відомчої підпорядкованості - вузівських, публічних, бібліотеках для сліпих, медичних.

БІС «Руслан» уможливлює створення електронних бібліотек повнотекстових ресурсів, як природної частини науково-освітнього простору бібліотеки вузу.

БІС "Руслан" забезпечує створення в короткий термін бібліотечних консорціумів і залучення в їхню діяльність окремих бібліотек. При використанні БІС «Руслан» для автоматизації бібліотеки користувач легко може стати членом консорціуму – при цьому не буде потрібно ніяких додаткових компонентів для виконання операцій ведення зведеного каталогу й каталогізації запозиченням, операцій пошуку й замовлення через Web сторінку консорціуму.

БІС «Руслан» підтримує можливість кооперації в режимі он-лайн із усіма бібліотеками, що використають цю систему, а також зі членами Партнерства АРБИКОН для виконання операцій каталогізації запозиченням (при уведенні нових надходжень), для пошуку й замовлення документів.

БІС "Руслан" не має обмежень на кількість підключених АРМ, на кількість одночасно працюючих користувачів, на кількість бібліотечних баз даних, на кількість записів у БД.

2.1.5. Бібліотечна інформаційна система «КАБІС»

Система КАБІС (Казахська автоматизована бібліотечна-інформаційна система) розроблена компанією «Kazakh Soft» (Казах Софтвер) і використовується в багатьох бібліотеках Казахстану. Як основні відмітні характеристики системи можна відзначити наступні: можливість швидкого освоєння; зручність інтерфейсу; відносно низька вартість; підтримка казахської мови, аж до сортування каталога по казахському алфавіту і перевірки орфографії на казахській мові; наявність програмного інтерфейсу (API); надійність коду; простота налагодження і адміністрування.

2.1.5.1. Загальні відомості про бібліотечну інформаційну систему «КАБІС»

Система КАБІС призначена для комплексної автоматизації бібліотечних процесів і створення електронних каталогів, а також повнотекстових баз даних. Система реалізована з дотриманням стандартів Республіки Казахстан, що діють, у бібліотечній справі, таких як ГОСТ 7.1-2003, ГОСТ 7.82-2001, ГОСТ 7.35-81, ГОСТ 7.51-84, ГОСТ 7.12-93 і т.д. При бібліографічному описі документів система дозволяє паралельно використовувати різні версії стандарту 7.1. Для експлуатації системи потрібний звичайний персональний комп'ютер (наприклад, Pentium IV, 512 Мб ОЗУ, 10 Гб жорсткий диск) з операційною системою Windows 98/XP/2000/2003. Роздрук карток і вихідних документів розрахований для друку на лазерних і матричних принтерах.

2.1.5.2. Модулі бібліотечної інформаційної системи «КАБІС»

Система КАБІС має всі необхідні модулі для автоматизації бібліотечних процесів. Постачання здійснюється в двох варіантах комплектації:

1) КАБІС.Standard - включає найнеобхідніші модулі для початку роботи: Адміністрування, Комплектування, Каталогізація, Читацький пошук;

2) КАБІС.Full - включає майже всі модулі: Адміністрування, Комплектування, Каталогізація, Читацький пошук і замовлення, Картотека читачів, Книговидача, Книгозабезпеченість, API-інтерфейс, Генератор штрих-кодів.

КАБИС.Адміністрування - модуль адміністрування системи і баз даних. Включає наступні функції: створення, копіювання, стиснення, архівація, відновлення баз даних; функції імпорту і експорту бібліографічних записів; функції управління групами користувачів і їх правами; настройка інвентарних книг; каталогів; відділів бібліотеки; складу робочих полий і т.д. Рівні прав доступу: адміністратор, бібліографія, інвентаризація, тільки читання. Також доступ можна обмежити на рівні каталогів. Тільки адміністратор має права для зміни системних налаштувань в таких категоріях як каталоги, користувачі, відділи бібліотеки і т.д.

КАБИС.Каталогізація - модуль призначений для бібліографічного опису документів і створення електронних каталогів. Включає наступні функції: створення, зміна, видалення бібліографічних записів; настройка робочих полів для кожного виду видання (всього полий близько 100); ділення бази по логічних каталогах; ндексація по ББК, УДК, ГРНТІ, ВАК; різні способи розстановки; формування тематичних списків; швидке заповнення полів із словника; введення з готових довідників; перевірка орфографії на російській, англійській і казахській мовах; перевірка на наявність дублетних записів; основні і додаткові бібліографічні картки (ГОСТ 7.1-2003); автоматичне визначення авторських знаків для російської, казахської і іноземної літератури; автоматична вставка наочних рубрик і індексів з готових класифікаторів.

КАБИС.Комплектування - модуль призначений для комплектування і обліку книжкового фонду бібліотеки. Включає наступні функції: підготовка заявки на покупку книг; реєстр джерел надходжень; книга сумарного обліку надходжень; звірка з накладними; акти вибуття; книга сумарного обліку вибуття видань; інвентарний і безінвентарний облік екземплярів; облік актів на заміну; друк інвентарної книги; інвентарний пошук; друк інвентарної картки, облікової картки і формуляру, лист супровідного документа при розподілі книг по відділах, формування різних звітів.

КАБИС. Пошук і замовлення - модуль призначений для надання читачам пошуку в базах даних. Дозволяє в безпечному режимі (тільки читання) шукати літературу в електронному каталозі, оформити он-лайн замовлення або роздрукувати список літератури. Включає наступні функції: корзина користувача, пошук по штрих-коду, швидкий пошук по авторові і заголовку, простій пошук по всіх полях, пошук по датах, пошук по каталогу або по видах видання, пошук по бібліографічних полях, вкладений пошук, об'єднання результатів пошуку і т.д.

КАБИС. Картотека читачів - модуль призначений для створення бази даних читачів. Включає наступні функції: введення даних про читача, формування читацького квитка з фотографією і штрих-кодом, автоматичне привласнення номера квитка і штрих-коду, визначення складу полів опису читачів, швидкий пошук за кодом і по прізвищу, розширений пошук по будь-якому складу полів, обмеження доступу по відділам бібліотек, різні статуси активності, статистичні звіти по контингенту. ·

КАБИС.Книговидача - модуль для автоматизації обслуговування читачів і ведення статистики відвідання бібліотеки. Включає наступні функції: пошук книг, пошук читачів, перегляд замовлень, видача книг, прийом книг, облік інших наданих послуг, статистика по замовленнях, звіти по виданих книгах, звіти по послугах, підтримка технології штрих-кодування.

КАБИС.Книгозабезпеченність - модуль ведення обліку книгозабезпеченості по учбових дисциплінах або тематичних рубриках. Статистика ведеться по різних рівнях (факультети, спеціальності, дисципліни). Відмітною властивістю даного модуля від модулів в інших подібних системах є те, що після настройки профілю книгозабезпеченості, статистика формується динамічно на основі бібліографічних описів учбових видань. Система сама класифікує підручники по дисциплінах, виходячи з індексу УДК, ББК, ключових слів і т.д.

КАБИС.Web - інтерфейс для доступу до баз даних електронного каталогу і повнотекстових документів через інтранет або інтернет. Включає функції складених запитів; пошуку ключових слів по всіх і по окремих полях; підтримка казахської мови; вкладеного пошуку; можливість підбору окремих документів з результату пошуку для складання списку літератури.

КАБИС.BookScan - це комп'ютерна програма для створення електронної бібліотеки книг, статей, дисертацій, альбомів і інших документів. Дозволяє легко і швидко генерувати електронний варіант книги по її оцифрованих сторінках. Програма дуже зручна в застосуванні: користувачеві досить вказати строку з відсканованими сторінками книги і запустити програму – за лічені секунди електронна книга вже буде готова. Створені електронні книги можна використовувати на будь-якому комп'ютері без попередньої установки або настройки. До електронних підручників можна організувати видалений доступ через інтернет або інтранет, через мережевий диск або поширювати на компакт-диску. Електронна книга має посилання по змісту, передбачений перехід в будь-який розділ книги по назві, навігація вперед і назад (перегортання) по сторінках, перехід у вказану сторінку. Зміст книг розпізнається при скануванні, тому можлива організація пошуку за змістом. Оптимальний розмір файлів підручника дозволяє розміщувати на одному компакт-диску декілька підручників по одній спеціальності. На базі електронних підручників можна створити електронну бібліотеку на Web-сайті. Можна створити базу даних відсканованих книг і у будь-який час згенерувати різні CD-ROMи по вибраних книгах. Формат створених електронних підручників – HTML і JavaScript. Для відкриття можна використовувати практично будь-який броузер. Низькі технічні вимоги до устаткування для установки і використання програми.

КАБИС.API - інтерфейс програмування у вигляді COM. Даний модуль дозволяє працювати з базою даних КБІС через інші програми, написані на мовах програмування Visual Basic, Delphi .NET, завдяки чому програмісти замовника самостійно можуть написати коди для інтеграції бібліотечної системи з іншими корпоративними системами. Це комп'ютерна програма для створення електронної бібліотеки книг, статей, дисертацій, альбомів і інших документів. Дозволяє легко і швидко генерувати електронний варіант книги по її оцифрованих сторінках. Програма дуже зручна в застосуванні: користувачеві досить вказати строку з відсканованими сторінками книги і запустити програму – за лічені секунди електронна книга вже буде готова. Створені електронні книги можна використовувати на будь-якому комп'ютері без попередньої установки або настройки. До електронних підручників можна організувати видалений доступ через інтернет або інтранет, через мережевий диск або поширювати на компакт-диску.

Електронна книга має посилання по змісту, передбачений перехід в будь-який розділ книги по назві, навігація вперед і назад (перегортання) по сторінках, перехід у вказану сторінку. Зміст книг розпізнається при скануванні, тому можлива організація пошуку за змістом. Оптимальний розмір файлів підручника дозволяє розміщувати на одному компакт-диску декілька підручників по одній спеціальності. На базі електронних підручників можна створити електронну бібліотеку на Web-сайті. Можна створити базу даних відсканованих книг і у будь-який час згенерувати різні CD-ROMи по вибраних книгах. Формат створених електронних підручників – HTML і JavaScript. Для відкриття можна використовувати практично будь-який броузер. Низькі технічні вимоги до устаткування для установки і використання програми.

2.1.5.3. Системні характеристики бібліотечної інформаційної системи «КАБІС»

Технічні вимоги:

Апаратні вимоги: Pentium I V, 512 Мb RAM, 10 Gb HDD, принтер

Вимога до програмного середовища: Windows 98/2000/2003/ XP / Vista, MS Office 97/2000/2003/2007. Вимога до локальної мережі: 10 Мбіт/сек.

2.2. Архітектура комплексної бібліотечної експертної системи

2.2.1. Призначення системи

Комплексна бібліотечна експертна система (КБЕС) забезпечує комп’ютерно-інформаційну підтримку виконання персоналом всіх технологічних процесів у бібліотеках різного профілю.

На Рис. 2.2. наведена загальна схема "шляху книги" у середовищі КБЕС, е саме:

комплектування (замовлення, підписка, реєстрація надходжень, первинний опис, формування звітних документів, списання);
каталогізація (повний бібліографічний опис, предметизація, систематизація з використанням власних і зовнішніх джерел бібліографічних й авторитетних даних);
пошук і замовлення читачем через Web-браузер документа в електронному каталозі по знайденому опису;
контроль читачем виконання його замовлень, отримання інформації про виданий читачеві документ;
книгозберігання (обробка вимог читачів і підготовка документів у видачі);
обслуговування на абонементі (видача й прийом документів, формування й висновок звітних і статистичних даних);
обслуговування по міжбібліотечному абонементу.

Сервер системи є ядром системи - сполучною ланкою між модулями й ресурсами системи (каталогами, базами даних). Ресурси системи розміщаються а базі даних (БД) під керуванням СУБД. Система підтримує роботу з бібліографічними й авторитетними записами різних форматів сімейства MARC. У БД також зберігається інформація про читачів, про книговидачу, про структуру бібліотеки, про правила обслуговування та інші параметри, що дозволяють настроїти систему на особливості організації бібліотечних процесів.

Модуль Комплектування/Каталогізації

Модуль Адміністратора

Модуль Міжбібліоченого абонемента

Модуль Книговидачі

Модуль Читача

Рис. 2.2. Архітектура КБЕС

2.2.2. Загальні принципи організації системи

Відкриті стандарти - застосування стандартних протоколів взаємодії й форматів даних (стандарти ІSO, рекомендації національного рівня, стандарти де-факто) .

Розподілене середовище - можливість роботи системи в будь-якому мережному середовищі - локальної, корпоративної або глобальної мережі залежно від розв'язуваних системою завдань .

Інтернет/Інтранет й Web-технології - використання Інтернет як транспортне середовище, а також реалізація доступу користувачів через Web-браузера.

Багаторівнева архітектура "клієнт-сервер" - система складається із СУБД, сервера додатків і клієнтської частини.

2.2.3. Особливості організації системи

Відкритість - система підтримує взаємодію із зовнішніми бібліотеками й ресурсними центрами по протоколу Z39.50, причому ці можливості убудовані в окремому модулі, тобто не вимагають додаткових операцій і додаткових компонентів для встановлення зв'язків у зовнішніми джерелами даних.

Каталогізація запозиченням - ефективний засіб підвищення якості роботи бібліотеки. При надходженні книги в бібліотеку можна знайти її опис в авторитетних зовнішніх джерелах. Є можливість виконувати одночасний пошук відразу на декількох серверах Z39.50. Після чого запис редагується й додається в електронний каталог.

Підтримка UNІCODE - можна використати кілька мов при створенні бібліографічного опису. Підтримуються будь-які мови.

Віддалена робота читача - читач може виконувати пошук і замовлення документів через будь-який комп'ютер, підключений до Інтернет.

Віддалена робота співробітника - підтримуються рішення для багатофіліальних бібліотек, коли операції комплектування/каталогізації та книговидачі можуть виконуватися у віддалених філіях (інший будинок, інше місто, інший провайдер Інтернет) з розміщенням всіх даних у центральному сховищі сервера системи.

Гнучкість й адаптивність - забезпечується настроювання на особливості бібліотеки без зміни програмного коду, використовуючи механізми шаблонів, конфігураційні файли й параметри системи.

Віддалена установка й настроювання - розробники можуть виконувати установку й настроювання компонентів системи віддалено через Інтернет.

Надійна стала робота - багатоланкова архітектура "клієнт-сервер" робить систему стійкої до інтенсивного потоку запитів від користувачів; використання професійної СУБД підвищує надійність і безпеку.

Гнучка конфігурація - система може розташовуватися на одному комп'ютері, і може бути рознесена на різні комп'ютери в локальній або глобальній мережі для адекватного настроювання на потреби в продуктивності системи й топології відділів бібліотеки.

Локалізація баз знань – окремі модулі КБЕС реалізуються у формі локальних експертних систем з огляду на специфіку функціональності та особливості предметних знань кожної локальної експертної системи.

2.2.4. Модуль комплектування/каталогізації

Призначення модуля – підтримка процедур комплектування, каталогізації, систематизації, предметизації, підписки на періодику, аналітичний підпис, ведення авторитетних файлів. Нижче наведемо основні особливості модуля.

Сучасний налагоджуваний інтерфейс користувача.
Авторизація користувачів й автоматичне настроювання функцій модуля залежно від категорії користувача і його повноважень.
Замовлення книг.
Підписка й реєстрація періодичних видань.
Традиційні функції комплектування/списання одиниць зберігання.
Формування типових вихідних форм у форматі MS Excel (інвентарні книги, рахунки, акти).
Контроль стадій обробки записів по відділах.
Підтримка форматів UKRMARC, RUSMARC, USMARC, UNIMARC, включаючи механізми зв'язування бібліографічних записів, трасування посилань, авторитетних файлів.
Швидке настроювання формату запису для конкретної організації (склад полів, властивості полів/підполів, формати значень, списки й набори значень, довідники й інше).
Контроль структурної й логічної цілісності запису (формат запису, значення й властивості всіх її елементів у відповідності до специфікації формату й налаштувань користувача).
Створення MARC записів з використанням шаблонів, підготовлених засобами модуля.
Можливість каталогізації будь-яких видів документів, включаючи нетрадиційні (аудіо, відео, електронні ресурси, ноти тощо).
Контекстна допомога по формату запису.
Технологія швидкого копіювання подібних записів (аналітика, періодика).
Спеціальна технологія виявлення дублюючих описів.
Можливість введення даних на будь-яких мовах у стандартному кодуванні UNІCODE з використанням вбудованої віртуальної клавіатури.
Вбудований компонент для роботи з базами даних класифікаційних систем.
Забезпечення надійності операцій віддаленої зміни даних.
Ведення довідників по будь-яким полям запису.
Віддалена взаємодія із джерелами бібліографічних й авторитетних даних у форматах сімейства MARC, доступних по протоколу Z39.50 з контролем прав доступу.
Зручний інтерфейс пошукової форми, функції простого й складного пошуку, уточнення запитів, збереження результатів пошуку по шаблону.
Збереження пошукових запитів для повторного використання.
Один пошуковий запит може виконуватися одночасно для декількох баз даних або серверів.
Копіювання записів із зовнішніх джерел з автоматичним конвертуванням запису в необхідний формат сімейства MARC з можливістю наступної перевірки й редагування.
Підключення або завантаження зовнішніх авторитетних файлів у будь-яких MARC форматах.
Автоматичне формування бюлетеня нових надходжень по шаблону, обумовленому користувачем.
Завантаження/розвантаження MARC записів з/у файл у різних кодуваннях.
Модуль може використатися автономно як розвинутий Z39.50-клієнт для доступу до кожного, доступного по протоколу Z39.50 джерелу даних і роботи з локальними файлами MARC записів.

Одним з основних елементів модуля є локальна експертна система для систематизації інформаційних ресурсів електронних бібліотек.

2.2.5. Модуль книговидачі

Призначення модуля – підтримка служби абонемента й книгозберігання. Нижче наведемо основні особливості модуля.

Підтримка реєстрації/перереєстрації читачів.
Використання розширених відомостей про читача, включаючи фото, адресу електронної пошти.
Прийом/видача й облік виданої літератури замовлень читачів з використанням технології штрих-кодування читацьких квитків і книг.
Автоматичне отримання інформації про місцезнаходження й наявність вільних екземплярів документа.
Можливість одночасної роботи як за традиційною технологією замовлення з використанням паперової читацької вимоги, так й електронного замовлення через Інтернет.
Оперативне й відкладене виконання замовлення.
Ведення електронних черг на літературу.
Контроль строків видачі, індикація боржників і прострочених замовлень.
Одержання зведених оперативних даних про видані книги, поточні замовлення, користувачів по різних пошукових критеріях.
Робота із книгами в читальному залі.
Технологія поступового штрих-кодування одиниць зберігання.
Збір статистичних даних.

2.2.6. Модуль читача

Модуль реалізує функції HTTP-Z39.50-шлюзу для пошуку й замовлення літератури читачем. Нижче наведемо основні особливості модуля.

Дружній інтерфейс користувача, що організований за допомогою типової програми перегляду WWW.
Пошук і подання бібліографічних, авторитетних записів і повнотекстових документів у форматах MARC21, UKRMARC, UNІMARC, RUSMARC, HTML, XML, OPAC.
Багатий набір можливостей по створенню пошукових запитів.
Динамічне настроювання форми подання результатів пошуку.
Пошук документів кількома мовами.
Пошук з використанням індексних словників.
Надання інформації про наявність і місцезнаходження вільних екземплярів документа.
Замовлення документа по його опису.
Пошук і подання інформації користувачеві про зроблені ним замовленням, керування замовленнями.
Усунення дубляжу описів при виведенні результатів пошуку.
Віддалений доступ до своїх і зовнішніх баз даних по протоколу Z39.50.
Одночасна робота з декількома базами даних.
Гіпертекстове подання інформації з полів бібліографічних записів.

Одним з головних блоків модуля читача є локальна експертна система для навігації ресурсами електронних бібліотек.

2.2.7. Mодуль міжбібліотечного абонемента

Призначення модуля - автоматизація міжбібліотечного абонемента. Нижче наведемо основні особливості модуля.

Пошук бібліографічної інформації в центральному об'єднаному каталозі.
Подання бібліографічних записів у форматах сімейства MARC.
Подання інформації про місцезнаходження документа.
Замовлення по знайденому опису послуг міжбібліотечного абонемента: документ у тимчасове користування, копія, що не повертається, довідка про місцезнаходження, довідка про вартість виконання інших послуг.
Скасування замовлення.
Підтвердження або не підтвердження скасування замовлення.
Висунення умов виконання замовлення.
Прийняття/неприйняття умов виконання замовлення.
Повідомлення про відправлення документа абонентові.
Повідомлення про строки виконання замовлення.
Повідомлення про необхідність повторного запиту із вказівкою причини.
Повідомлення про постановку запиту в чергу.
Повідомлення про одержання документа абонентом.
Повідомлення про повернення документа абонентом.
Повідомлення про одержання документа власником.
Повідомлення про втрату документа.
Відмова в обслуговуванні із вказівкою причини.
Перегляд списків поточних транзакцій міжбібліотечного абонемента.
Всі операції з бібліографічними записами й транзакціями міжбібліотечного абонемента здійснюються з використанням протоколів Z39.50 й ІSO ІLL.

2.2.8. Модуль книгозабезпечення

Призначення: введення даних про навчальний план, рекомендовану літературу й створення звітів по книгозабезпеченню.

Розглянемо основні функціональні можливості модуля.

Локальна редакція:

введення інформації про навчальний процес (групи, навчальний план, рекомендації);

введення довідкових даних (факультети, кафедри, дисципліни, спеціальності, описи книг і так далі);
імпорт даних з текстових файлів й SQL-джерел даних (Mіcrosoft Access, Mіcrosoft SQL Server, Oracle);
експорт даних у текстові файли;
зберігання введених даних у файлах у форматі XML;
пошук описів книг на Web-сервері системи або на сервері Z39.50 з наступним імпортом бібліографічних описів;
створення звітів по книгозабезпеченню;
створення звітів для аналізу забезпеченості контингенту вузу літературою з фонду бібліотеки.

Локальна редакція + Web-інтерфейс:

всі можливості локальної версії;
перегляд звітів по книгозабезпеченню через Web-інтерфейс;
збір статистики по використанню Web-інтерфейсу модуля книгозабезпечення.

Мережна редакція:

всі можливості локальної версії;
база даних: файл XML, Mіcrosoft SQL Server або Oracle;
робота в локальній мережі або через Інтернет (по протоколу HTTP);
можливість одночасного редагування однієї бази декількома користувачами;
установка модулів системи на комп'ютери користувачів з використанням технології ClіckOnce (настроювання конфігурації й відновлення програми здійснюються автоматично).

Мережна редакція + Web-інтерфейс:

всі перераховані вище можливості.

2.2.9. Модуль адміністратора

Призначення модуля – підтримка настроювання й керування сервером системи і базою даних. Нижче наведемо основні особливості модуля.

Конфігурація параметрів сервера.
Облік користувачів системи.
Керування правами доступу до баз даних.
Створення і підтримка баз даних (найменування, префікси ключів, формати записів, крапки доступу).
Керування індексацією записів (таблиці розбору значень полів запису).
Керування відображенням елементів MARC записів у пошукові атрибути.
Резервне копіювання баз даних.
Повернення до попередніх версій записів.
Моніторинг роботи сервера в реальному режимі часу.
Оповіщення (on-lіne) працюючих з бібліотечною системою користувачів.
Пакетні операції зміни й переіндексації даних.
Завантаження/розвантаження записів з/у файл.
Збір й аналіз різних статистичних даних по всіх операціях.
Перегляд історії роботи будь-якого користувача із сервером (з точністю до операції).

2.2.10. Сервер системи

Призначення – серверне забезпечення роботи модулів системи. Нижче наведемо основні особливості модуля.

Підтримка всіх необхідних для роботи модулів операцій: пошук, виведення, вставка, видалення, редагування.
Одночасна підтримка безлічі бібліографічних, авторитетних і службових баз даних записів у різних форматах.
Контроль доступу до баз даних по категоріям користувачів.
Забезпечення цілісності даних і надійності вилучених транзакцій, повернення до попередніх версій записів.
Масштабування при роботі на багатопроцесорних системах.
Оптимізація обробки паралельних запитів.
Підтримка багатомовних даних і діагностичних повідомлень (UNІCODE).

2.3. ВИСНОВКИ

Аналіз проблеми оптимальної архітектурної організації бібліотечних інформаційних систем дозволив сформувати структуру комплексної бібліотечної експертної системи. Її основним призначенням є забезпечення комп’ютерно-інформаційної підтримки виконання персоналом всіх технологічних процесів у бібліотеках різного профілю. Комплексна бібліотечна експертна система реалізується у формі комплексу інтегрованих навколо спільного сервера локальних систем, серед яких головними є:

- локальна експертна система для підтримки комплектуван-ня/каталогізації;

- локальна експертна система для підтримки книговидачі;

- локальна експертна система для підтримки читача;

- локальна експертна система для підтримки міжбібліотечного абонемента;

- локальна експертна система для підтримки книгозабезпечення;

- локальна експертна система для підтримки адміністратора.

Локальні експертні системи функціонують на основі локальних баз предметно-функціональних знань.

3. АРХІТЕКТУРА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

3.1 АВТОМАТИЗОВАНІ БІБЛІОТЕЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

3.1.1 Поняття автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек

“Автоматизована інформаційна система (АІС) - комплекс програмних, технічних, інформаційних, лінгвістичних, організаційно-технологічних засобів і персоналу, призначений для збору, обробки, зберігання, пошуку й видачі даних у заданій формі або виді для рішення різнорідних професійних завдань користувачів системи”.

Це визначення вимагає уточнення кола професійних завдань. Із цих завдань на першу позицію виходить заміна традиційних бібліотечних технологій на автоматизовані, починаючи з комплектування й закінчуючи різноманітним обслуговуванням користувачів.

Головним елементом традиційної АБІС стає електронний каталог (ЕК) з усіма його функціями. Всі властивості традиційної бібліотеки при роботі в АБІС зберігаються, не сильно змінюючись, насамперед, зберігаються фонди в тому вигляді до якого всі звикли. В ЕК присутні посилання на повні тексти, малюнки, аудіо- і відео- матеріали, а також посилання на ресурси Інтернет.

Основною складовою частиною традиційної АБІС є система автоматизації бібліотек (САБ), що забезпечує, з погляду конкретної бібліотеки, максимально комфортний і адекватний доступ користувачів до фондів бібліотеки. Саме завдяки САБ забезпечуються функції поповнення, ведення й надання користувачам ЕК, підтримуються бібліотечні формати й стандарти, а також лінгвістичні засоби ЕК.

У випадку традиційного використання АБІС користувач завжди має справу з відпрацьованим роками інформаційним забезпеченням (міжнародні й національні формати подання даних, правила каталогізації та ін.), лінгвістичним забезпеченням (друковані й електронні системи класифікації, авторитетні файли й ін.).

Використовувані системи індексування при розробці електронної бібліотеки істотно відрізняються від застосовуваних у традиційних АБІС. Наприклад, індексування повних текстів дозволяє знаходити не тільки сам текст, але й шукані частини тексту.

Бібліографічний опис, використовуваний в ЕБ, найчастіше також відрізняється від застосовуваного в традиційних АБІС бібліографічного опису. Звичайно використовуються формати метаданих, наприклад, такі як Dublin Сore, що дозволяють не тільки описати ресурси Інтернет, але й створити скорочений бібліографічний опис конкретного видання. У деяких випадках бібліографічного опису й, тим самим, електронного каталогу, зовсім немає. Є різні списки: по автору, по назвах, по рейтингу і т.д. Зрозуміло, що при порівняно невеликому фонді ЕБ пошук у такого роду списках не буде занадто складним.

Введемо поняття автоматизованої бібліографічної інформаційної системи електронних бібліотек (АБІС ЕБ) як спеціалізованого програмного забезпечення, орієнтованого на застосування в електронних бібліотеках.

3.1.2 Базові принципи побудови автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек

Значні обсяги різної інформації у всіх галузях людської діяльності, а також відповідних потреб користувачів обумовили розвиток АБІС ЕБ, які є актуальним продовженням процесу автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів.

Поняття "користувач" для АБІС ЕБ поєднує категорії: "читач", "абонент МБА", "відвідувач", "інформатор", у цілому, - всіх тих, хто користується ресурсами АБІС ЕБ безпосередньо в бібліотеці або за її межами за допомогою Internet і дозволяє оперативно, повно і якісно одержувати інформацію й документні першоджерела.

Для рішення задачі побудови АБІС ЕБ необхідно:

досліджувати й розробити методи аналізу бібліотечно-інформаційних процесів (систем, мереж) як об'єктів автоматизації, попередньо ввівши ці об'єкти як категорії з позиції системного підходу;
розробити й досліджувати моделі бібліотечно-інформаційних процесів, систем і мереж до й після проведеної автоматизації;
визначити (адаптувати) основні загальносистемні принципи проектування АБІС ЕБ і їхніх мереж;
розробити методи створення й вибору програмно-апаратурного забезпечення АБІС ЕБ і їхніх мереж;
розробити рекомендації з організації технологічних процесів в умовах використання АБІС;
розробити схеми й набір параметрів для порівняльного аналізу АБІС ЕБ і їхніх мереж;
підсилити роль принципів інтеграції, кооперації й використання колективного ІР АБІС ЕБ і їхніх мереж;
розробити рекомендації зі створення мережних АБІС ЕБ і включенню телекомунікаційних і Інтернет-технологій у бібліотечно-інформаційну (науково-освітню) практику;
досліджувати й розробити схему й порядок включення нових інформаційних технологій у діючі, й що розвиваються АБІС ЕБ і їхньої мережі;
розробити принципи практичного впровадження й удосконалювання засобів автоматизації в бібліотечно-інформаційній / науково-освітній практиці.

Розглянемо систему базових принципів побудови АБІС ЕБ і їхніх мереж. Уведемо ряд вихідних положень, що лежать в основі як теорії їхнього створення, так і платформи.

Вихідні положення:

1. Автоматизація бібліотечно-інформаційного процесу, систем і мереж є комплексною проблемою, рішення якої направлено на підвищення продуктивності й ефективності праці персоналу й поліпшенню якості обслуговування користувачів.

2. Побудова АБІС ЕБ і їхніх мереж визначається в рамках загальної схеми проектування складних технічних систем, адаптованої з урахуванням особливостей АБІС ЕБ, як складної соціальної й комунікаційної системи.

3. Для АБІС ЕБ і їхніх мереж, у силу їхніх особливостей, соціальної спрямованості й пріоритетній ролі людського фактора, особливу роль у процесі проектного дослідження й розробки грає етап предпроектного дослідження, що вимагає старанності й повноти проведення всіх основних його складових.

4. Успішне рішення проблеми побудови АБІС ЕБ і їхніх мереж базується на оптимальному виборі або розробці програмно-апаратурного забезпечення, розробці ефективної автоматизованої технології й пов'язаного з нею комплексу інформаційно-лінгвістичних засобів і організаційно-управлінських рішень.

5. Розробка основних компонентів АБІС ЕБ і їхніх мереж проводиться відповідно до загальної мети й завданнями об'єктів автоматизації, відповідно до обраних критеріїв ефективності на платформі системного аналізу й з урахуванням сучасних вимог до навчальних / освітніх технологій.

6. Всебічне, наукове обґрунтування й націлене на успішну практичну реалізацію АБІС ЕБ і їхніх мереж вимагає дотримання базових принципів побудови АБІС ЕБ і сукупності рекомендацій із практичного впровадження результатів розробки.

Науково-методологічною платформою ефективної побудови АБІС ЕБ і їхніх мереж є наступні базові принципи:

1. Принцип ідентичності. Розробка нової, удосконалювання вже існуючої й впровадження отриманої ззовні АБІС ЕБ є ідентичними прикладними-науково-прикладними проблемами, що відрізняються друг від друга тільки змістом ряду етапів і тимчасових параметрів. Порушення цієї передумови може привести до неефективних рішень, особливо на етапах удосконалювання АБІС ЕБ.

2. Принцип апаратурної сумісності. Вибір апаратурного забезпечення АБІС ЕБ визначається рівнем технічної оснащеності об'єкта автоматизації й сумісністю із уже наявним устаткуванням і планованими до впровадження програмно-технологічними засобами;

3. Принцип інтегрованості й модульності ПЗ. Розробка прикладного програмного забезпечення АБІС ЕБ виробляється у вигляді інтегрованої системи модульного типу в середовищі розповсюджених сімейств ОС і СУБД із урахуванням вимог інформаційного, лінгвістичного й телекомунікаційного забезпечення; програмне забезпечення АБІС ЕБ повинне задовольняти вимогам інтероперабельності, адаптивності й мати комунікативні властивості.

4. Принцип нових технологій. Автоматизована технологія означає розробку нової технології або модернізацію існуючої в умовах АБІС ЕБ і не допускає простого використання розробленого програмно-апаратурного забезпечення в умовах старих традиційних технологій;

5. Принцип однократності. З урахуванням дотримання відомого принципу одноразової обробки інформації обґрунтовується однократна генерація й однократне зберігання кожного виду ІР для багаторазового й багатоаспектного використання;

6. Принцип корпоративності (кооперації). Обґрунтовується необхідність корпоративності й розподіленості створюваного бібліотечного ІР в умовах автоматизації;

7. Принцип мережної інтеграції. Обґрунтовується необхідність мережної інтеграції й побудови єдиної технології відновлення ІР і обслуговування локальних і вилучених користувачів, що зв'язує два рівні для кожного об'єкта в умовах АБІС ЕБ: локальних і глобальних інформаційно-обчислювальних мереж;

8. Принцип моніторингу для керування. Необхідність постійного моніторингу для одержання якісних і кількісних характеристик функціонування АБІС на основі спеціально розроблювальних засобів інтелектуальної статистики.

9. Принцип міжнародної кооперації. Розробка й розвиток АБІС ЕБ і мереж розробляється з орієнтацією на міжбібліотечне співробітництво і кооперацію й, відповідно до правил і протоколів міжнародного інформаційного обміну.

Вищевказані положення й принципи утворять нову науково-методичну платформу для розробки АБІС ЕБ і їхніх мереж з обліком забезпечених системних вимог і особливостей сучасного стану в області інформаційних і навчальних технологій і входження ЕБ у світову бібліотечно-інформаційну інфраструктуру.

3.2 МОДЕЛІ Й ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ ПОБУДОВИ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

3.2.1 Автоматизована бібліотечна інформаційна система електронних бібліотек як відкрита система

АБІС ЕБ є складним високотехнологічним ПЗ/ІС, і природно, повинно задовольняти властивостям відкритості. В [4] аналізується поняття відкрита система, що сформульовано фахівцями IEEE і підкреслює аспект середовища.

Відкрита АБІС ЕБ повинна реалізовувати певний набір функцій, що має багаторівневу структуру. Ідеальною вважається ситуація, коли існує відкрита архітектура АБІС ЕБ. Під відкритістю тут мають на увазі в першу чергу «загальноприйнятість», засновану на стандартах, мінімальних вимогах до реалізації, рекомендаціях і т.п. Слід зазначити, що такі роботи коштують дуже дорого, а ринок АБІС ЕБ набагато менше, ніж ринок іншого ПЗ (операційні системи, офісні системи, бізнес системи та ін.), де витрати на розвиток швидко окупаються. Незважаючи на вищесказане, створювати відкриту архітектуру має сенс, але не як деяку річ у собі, відірвану від практики, а як реалізацію концепції розвитку АБІС ЕБ, що не нав'язує конкретних швидких рішень. Необхідно забезпечити участь у розробці такої концепції виробників АБІС ЕБ.

Можна виділити наступні основні завдання побудови концепції розвитку АБІС ЕБ:

Розробка загальних специфікацій побудови стандартів взаємодії компонент (модулів) АБІС ЕБ, як автономних (що мають самостійне значення), так і залежних (інтегрованих).

Забезпечення високої динаміки й гнучкості (розширюваності зі збереженням сумісності) розвитку стандартів взаємодії, скорочення строків їхнього впровадження. Для цього при розробці або модифікації стандартів необхідно враховувати існуюче положення речей, можливості різних АБІС ЕБ. Також необхідно, з одного боку, у максимально можливій мірі відповідати міжнародним і державним стандартам, а, з іншого боку, не допускати, щоб вони заважали реальній роботі й розвитку. В останньому випадку краще віддавати перевагу галузевим стандартам, ніж міжнародним, які, як відомо, неповороткі й спізнюються (якщо за ними не стоїть велика компанія).

Виробіток гнучкої політики взаємодії виробників АБІС ЕБ, що забезпечувала б не тільки взаємодію між різними АБІС ЕБ як автономними системами, але й програмну інтегрованість модулів різних виробників. Наприклад, щоб, маючи деяку АБІС ЕБ, можна було використовувати модуль аналізу й подання статистики (або, наприклад, модуль книгозабеспечення) від іншої системи або такий модуль від виробника, що спеціалізується саме на такому ПЗ. Таким чином виробники, які розробляють не АБІС ЕБ цілком, а деякі її компоненти, можуть домогтися кращих результатів. Наприклад, незважаючи на розвиток систем управління базами даних, продовжує існувати ПЗ сторонніх виробників для генерації звітів. Крім того, у різних користувачів різне представлення про якість, зручність. Із цього погляду створення ідеальної АБІС практично неможливо.

Зупинимося на більш детельному розгляді деяких технічних властивостей відкритих систем:

Розширюваність/масштабованість. Звичайно під цим розуміють можливість виконання ПЗ в розподіленому режимі, тобто на декількох процесорах, на декількох комп'ютерах, а також можливість збільшення навантаження при відповідному підвищенні потужності апаратури (від тривіальної до створення кластерів), збільшення кількості робочих станцій у мережному аспекті.

Мобільність. Це властивість, без сумніву, є важливою для кінцевого користувача і пов’язана з можливостю переносу при заміні програмної платформи.. Реалізація платформо-незалежної АБІС ЕБ представляє собою дуже складну задачу, успіх вирішення якої, в першу чергу, пов’язаний з правильним вибором середовища розробки.

— Інтероперабельність. Цій властивості АБІС ЕБ останнім часом приділялася особлива увага. Під взаємодією звичайно розуміють мережну взаємодію. Однак сюди можна й віднести й опосередковану взаємодію через зовнішні файли даних. І тут, на підставі досвіду, отриманого в процесі як експлуатації АБІС ЕБ, так і в процесі переходу з однієї АБІС ЕБ на іншу, можна констатувати, що найважливішою функцією, з якої починається відкритість – це можливість експорту/імпорту всіх (можливо, за винятком службової інформації) даних в АБІС ЕБ у форматі, стандартному для даної області (наприклад, MARC і ISO2709 для бібліографічних записів або DC) або, для “нестандартних” (не бібліографічних) даних, у форматі з відкритим описом, що дозволяє повною мірою відобразити структуру даних. Перейдемо тепер до мережної взаємодії. В області АБІС мережну взаємодію в основному зв'язують із протоколом Z39.50, що є міжнародним стандартом. Варто помітити, що цей протокол не призначався для організації взаємодії АБІС. Він призначений для організації взаємодії клієнтського ПЗ із серверним ПЗ, хоча й те й інше можуть належати різним АБІС. При цьому основною причиною, що стримує його поширення, є його складність. Можна сказати, що для тої функціональності, що забезпечує цей протокол, він не є складним. Інша справа, що більша частина цієї функціональності в більшості випадків не буде затребувана на практиці, а для того, щоб реалізувати властивость міжсистемної взаємодії, буде потрібно реалізовувати й клієнт і сервер.

Якщо поставити завдання організації міжсистемної взаємодії найбільш простим і відкритим способом (у рамках розглянутої вище концепції розвитку), то найкращим рішенням у ряді випадків (залежить від необхідної функціональності) буде розробка спеціалізованого прикладного протоколу (типу SOAP). Поява мови опису структурованої інформації XML і відповідного ПЗ для роботи з ним практично до межі спрощує роботу зі змістовною частиною протоколу (протокольними блоками даних). XML не створює відкритість, це лише зручне (для рішення певних завдань) засіб. Більше того, у ряді випадків із простою функціональністю можна вирішити завдання мережної взаємодії набагато простіше без використання XML.

3.2.2 Базові функції автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек

Функції системи складаються з переосмислених і перекладених на автоматизовану платформу традиційних бібліотечних технологій. Істотним моментом тут є осмислення того, що автоматизована технологія може, зберігаючи основну ідеологію, істотно відрізнятися від традиційної. Яскравим прикладом тут є, наприклад, “безпаперова” технологія, тобто така технологія, при якій не існує традиційних карток каталогу, читацьких вимог і багатьох паперових форм звіту й вихідних форм. Однак, не кожна бібліотека зможе швидко відмовитися від виробництва, наприклад, карток каталогу і ведення традиційних картотек, а це значить, що у функції системи обов'язково повинна входити можливість надрукувати весь існуючий набір карток каталогу.

Загальне правило. АБІС повинна розроблятися на основах класичного структурного програмування, у якому модульний принцип побудови системи є основним. При цьому кількість розроблених модулів, програм, звичайно відрізняється й значно перевищує кількість функціональних модулів АРМ. Кількість і функціональне призначення АРМ може бути різноманітним, але основними повинні бути АРМ, що виконують наступні функції:

адміністрування, що включає в себе функції настроювання системи і її модифікації;
комплектування фонду;
уведення даних і створення бібліографічного опису;
інформаційний пошук і замовлення видань;
обслуговування читачів;
створення Інтернет/ Інтранет серверів і забезпечення вилучених функцій пошуку, замовлення й каталогізації;
забезпечення корпоративних технологій;
блок реєстрації читачів, модуль МБА та ін.

Функції, які повинні бути присутні в сучасній системі, але не є принциповим, чи будуть вони виділені в окремі модулі – АРМ, чи функціонально сховані в основних блоках.

1) Система працює тільки в локальному режимі, точніше тільки в локальній обчислювальній мережі (ЛОМ) бібліотеки, тому що на яких би сучасних засобах не розроблялася система, практично всі вони підтримують мережні режими роботи. При цьому набір модулів – АРМ може варіюватися. ЕБ повинна мати можливість, нарощуючи потужність обчислювальної техніки, одночасно нарощувати потужність автоматизованої системи, послідовно освоюючи нові для себе автоматизовані функції.

2) Система працює в глобальних мережах. АБІС такої структури добре підходять для бібліотек, що мають розгалужену мережу відділень і філій, тому що в центральній бібліотеці встановлюється властиво система, а у відділеннях і філіях перебувають тільки термінали. У цьому випадку всі структурні підрозділи зв'язані в єдину мережу єдиною автоматизованою технологією, підлеглій центральній бібліотеці. Треба зауважити, що для надійної, безперебійної роботи автоматизованої системи необхідно мати високошвидкісні канали зв'язку (краще оптико-волоконної), тому що будь-який перебій у зв'язку неминуче приведе до останову однієї або декількох бібліотек.

3) Система працює як у локальній обчислювальній мережі, так і в глобальних мережах. Така структура дозволяє бібліотекам виходити на такі масштабні завдання, як створення зведених ЕК і систем корпоративної каталогізації та ін.

Для того, щоб ці функції стали достатніми розглянемо додаткові можливості систем, без яких їх сьогодні неможливо представити. Віднесемо до них наступні:

Підтримка довільної кількості баз даних, складових ЕК або бібліографічних проблемно-орієнтованих БД.
Технологія автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук по будь-яких елементах опису і їхніх сполучень.
Підтримка традиційних “паперових” технологій: від печатки аркушів замовлення й книги сумарного обліку до печатки всіх видів карток каталогу.
Технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на екземплярах видань і читацьких квитків.
Підтримка повних текстів, графічних даних і інших зовнішніх об'єктів (включаючи ресурси Internet).
Засоби для перекладу користувальницьких інтерфейсів на інші мови.
Широкий набір сервісних засобів, що забезпечують зручність і наочність користувальницьких інтерфейсів, що спрощують процес уведення, що виключають помилки й дублювання інформації.
Широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної ЕБ відповідно до профілю організації.
Дотримання ДСТУ, і в першу чергу, ДСТУ на бібліографічний опис.
Правильне трактування міжнародних і вітчизняних комунікативних форматів.
Можливість експорту й імпорту як у різних комунікативних форматах, так і в “договірних” форматах (структурованому текстовому, варіантах ISO 2709 і ін.).
Можливість використання тезаурусів і словникових БД.
Можливість використання БД класифікацій і рубрикаторів.

Розробка повного переліку необхідних і достатніх функцій систем вимагає спеціального, серйозного пророблення й класифікації.

3.2.3 Концептуальна модель для побудови профілю електронної бібліотеки

Концептуальна модель для побудови профілю ЕБ являє собою розширення еталонної моделі середовища відкритих систем OSE/RM із вказівкою функцій, виконуваних не тільки програмними засобами середовища (ПЗ проміжного шару й операційних систем), але й прикладними програмними засобами, що реалізують основні послуги ЕБ. Ця модель доповнює об'єкти стандартизації в профілях ЕБ.

Під час реалізації даної концептуальної моделі передбачається:

вибрати й конкретизувати стосовно до розподіленої архітектури "клієнт-сервер" еталонну модель середовища відкритих систем OSE/RM, що дозволяє ідентифікувати сукупність інтерфейсів і протоколів взаємодії між додатками й середовищем, у якій функціонують додатки ЕБ;
визначити рекомендований набір стандартів на інтерфейси й протоколи взаємодії, апаратно-програмні платформи ЕБ;
вибрати стандарти на формати електронного обміну даними, необхідні для доступу до ЕК бібліотек і обміну бібліографічними даними, прийняття яких співтовариством бібліотек дозволить сформувати національну інформаційну інфраструктуру в частині доступу до ЕК і доступу до світових ІР.

Користувач	Програмні засоби обробки інформації		Сховища, дані та репозитарії	Комунікації
Формулювання запитів користувачів ЕБ до пошукових послуг через посередника з тезаурусом і рубрикатором (стандарт ISO 5964). Web-Браузери на клієнтських робочих місцях (стандарти Інтернет).	Послуги автоматичного індексування документів для пошуку інформації. Послуги пошуку інформації в розподілених сховищах даних ЕБ. Протокол LDAP	Сховище ЕК. Формати MARC (UNIMARC, RUSMARC, UKRMARC). Сховище електронних копій повнотекстових документів. Формати PDF, TIFF, JPEG. База метаданих. Формати Dublin Core, XML. Бази даних тезаурусів і класифікаторів (БДТК)			Доступ до онлайнових публічних каталогів (OPAC). Протокол Z39.50. Обмін повними текстами документів. Протокол електронет пошти Інтернет MIME. Доступ вилучених користувачів до бази мета даних. Доступ до БДТК. Протокол Z39.50.
Засоби захисту інформації ЕБ від несанкціонованого доступу.	Сервери додатків (специфікації COM/DCOM і EJB). Сервери обробки мета даних до баз даних	Сервери реляційних баз даних. Шлюз Z39.50 – SQL.			Послуги Web-Сервера, у т.ч. шлюз Z39.50 – CGI. Послуги телекомунікаційного середовища на прикладному рівні. Протоколи FTP, http.
Аутентифікація користувачів	Стандартні функції ОС типу Unix (стандарти POSIX) і Windows NT/2000	Файлові системи ОС типу Unix і Windows NT			Стік протоколів телекомунікаційного середовища на транспортному й мережному рівнях TCP/IP

Стандарти, що рекомендуються, для профілю електронної бібліотеки.

Стандарти, пов'язані з ІР ЕБ:

побудова ЕК бібліотек і доступ до них, а також доступ до бібліографічних баз даних;

електронні подання повних текстів видань і аудіовізуальних матеріалів, що зберігаються в бібліотеках.

Міжнародні стандарти ідентифікації об'єктів

Для ідентифікації книг, періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів і електронних записів, а також видавництв і бібліотек, прийняті міжнародні стандарти, які ведуть технічні комітети ISO TC 46 / SC9 і ISO / IEC JTC1 / WG4.

ISO 2108:1992. Information and documentation. International Standard Book Numbering (ISBN);

ISO 3297:1986. Documentation – International Standard Serial Numbering (ISSN);

ISO 3901:1986. Documentation – International Standard Recording Code (ISRC);

ISO 10444:1994. Information and documentation. International Standard Technical Report Number (ISRN);

ISO 10957:1993. Information and documentation. International Standard Music Number (ISMN);

ISO 15511 International Standards Library and organization Identifier (ISLOI);

ISO/IEC 9070:1991. Information technology – SGML support facilities – Registration procedures for public text owner identifiers.

Для ідентифікації періодичних видань і окремих публікацій (статей) у цих виданнях також застосовується американський стандарт ANSI / NISO Z39.56-1991. Serial Issue and Contribution Identifier (SICI). Стандарт SICI у первісній версії широко використовується на рівні ідентифікації видань у багатьох бібліотечних системах миру як важливий елемент повідомлень електронного обміну даними.

Якщо прийняти за основу для конкретних ЕБ продукт CDS/ISIS, розповсюджуваний ЮНЕСКО, то важливо з'ясувати, яким стандартам відповідає CDS/ISIS і побудувати її профіль як "фотографію" існуючої системи. Така "фотографія" послужить як методична підтримка створення конкретних ЕБ.

3.2.4 Архітектура сервісів електронної бібліотеки

В ідеальному випадку загальне завдання побудови ЕБ науково-навчальної організації варто вирішувати в контексті інформаційної відкритості. Це вимагає рішення великої сукупності взаємно інтегрованих завдань, наприклад, забезпечення добування й структуризації метаданих, підтримки їхнього введення в структурованому виді, надання засобів інтеграції інформації різноманітних інформаційних джерел (репозиторієв) і т.д.

Під інтеграцією будемо розуміти наступне. Розподілена система орієнтується на об'єднання підрозділів організацій (можуть підключатися й інші організації), кожна з яких підтримує колекцію інформації, що представляє спільний інтерес (наприклад, наукові публікації, відомості про співробітників і т.д.). Для зберігання колекції організації використовують репозиторії, що представляються якимись «локальними» системами. Репозиторії, у загальному випадку, використовують різні моделі подання даних, способи доступу до них і т.д. У завдання підсистеми інтеграції інформації, що виділяється в рамках розподіленого середовища, входить забезпечення наступних рівнів взаємодії між окремими репозиторіями:

обмін даними; підсистема повинна надавати кошти, що полегшують і автоматизують імпорт і експорт даних, обмін даними між репозиторіями;

спільний пошук; підсистема повинна забезпечувати засобу маршрутизації пошукових запитів, обслуговування їхніх результатів, надання інформації про способи доступу до знайдених ресурсів;

однаковий доступ; підсистема повинна забезпечувати уніфікований механізм доступу до знайдених ресурсів, поза залежністю від конкретних репозиторіїв, у яких вони розташовуються, і базових протоколів доступу.

3.3 АРХІТЕКТУРА АВТОМАТИЗОВАНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Розроблена автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС) складається з п'яти АРМ : АРМ Комплектувальник, АРМ Каталогізатор, АРМ Читач, АРМ Адміністратор, АРМ Книговидача.

Система орієнтована на роботу в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів за умови, що клієнтською платформою є Windows 95/98/2000/NT і забезпечується доступ до файл-сервера.

Система дозволяє створювати й підтримувати будь-яку кількість баз даний, складний ЕК.

АРМ "КОМПЛЕКТУВАЛЬНИК" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції по комплектуванню й обліку фондів бібліотеки на основі ведення спеціальної бази даних. В умовах ЛОМ система забезпечує функціонування довільної кількості АРМ "КОМПЛЕКТУВАЛЬНИК" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних;

АРМ "КАТАЛОГІЗАТОР" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує всі функції по формуванню (поповненню й коректуванню) баз даних Електронного каталогу. В умовах ЛОМ система забезпечує функціонування довільної кількості АРМ "КАТАЛОГІЗАТОР" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних;

АРМ "ЧИТАЧ" - являє собою робоче місце кінцевого користувача Електронного каталогу й призначений для пошуку в Електронному каталозі, перегляду/печатки знайденої інформації й формування замовлення на видачу знайденої літератури. В умовах ЛОМ система забезпечує можливість одночасного пошуку в тих самих базах даних Електронного каталогу довільної кількості користувачів;

АРМ "АДМІНІСТРАТОР" - являє собою робоче місце фахівця, що виконує системні операції над базами даних у цілому, спрямовані на підтримку їх в актуальному стані.

АРМ "КНИГОВИДАЧА" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції по видачі літератури відповідно до формованих замовлень і її поверненню. В умовах ЛОМ система забезпечує роботу із чергою формованих замовлень на видачу в режимі реального часу.

3.3.1 Сегментація баз даних АБІС

Інформаційну основу системи становлять наступні бази даних (БД):

База даних Комплектування - містить попередні (короткі) бібліографічні описи літератури, планованої для придбання, дані для замовлення й підписки, реквізити книготорговельних організацій, відомості про партії літератури. Пов'язана з базами даних Коди, Рубрикатори;

База даних Електронного каталогу (у загальному випадку таких може бути будь-яка кількість) - містить бібліографічний і технологічний (спеціальний) опис літератури по фонду бібліотеки. Пов'язана з базами дані Коди, Рубрикатори, Тезаурус.

База даних Читачів - містить реквізити зареєстрованих читачів і відомості про видачу/повернення літератури. Пов'язана з базою даних Черга Поточних Замовлень.

База даних Черга Поточних Замовлень - містить чергу поточних замовлень на видачу літератури, пов'язана з базою даних Читачів і Електронного каталогу.

Рис. 3.1

Системна база даних (HELP) - містить довідкову інформацію про систему.

База Знань Рубрикатори – містить дерева ієрархічних класифікаторів.

База Знань Тезаурус – містить дерево ієрархічно-асоціативного класифікатора.

База дані Коди – містить інформацію про різні коди, що привласнюються виданню – ISBN, ISSN і т.д.

База даних Користувачі – містить інформацію про користувачів системи, що необхідна для їх аутентификації (логіни, паролі), ведеться статистика відвідувань.

База дані Ролі – пов'язана з Базою даних Користувачі, містить інформацію необхідну для авторизації користувачів.

3.3.2 Бази знань. Тезаурус. Иєрархічні рубрикатори

Тут використовується База Знань для того, щоб систематизувати видання в електронному каталозі. Використовується два види дерев. Перший - це ієрархічний рубрикатор.

Рис.3.2

Головна таблиця РУБРИКАТОР. Описується двома полями ІМ'Я РУБРИКАТОРА і КОД РУБРИКАТОРА. Ієрархічний зв'язок з вихідним вузлом визначаться по полю КОД_БАТЬКА. Зв'язок з таблицею Робочий Аркуш проходить через проміжну таблицю КОД_РЛ, що зберігає зовнішні ключі таблиці Робочий аркуш і Рубрикатор.

Другий тип - це Тезаурус. Тезаурус - ієрархічний рубрикатор, що має асоціативні зв'язки.

Рис. 3.3

Головна таблиця Тезаурус. З'єднується з таблицею «Робочий аркуш» через таблицю «КОД_РЛ». Через таблицю «А_дескриптори_Тезаурус» проходить зв'язок з таблицею «Асоціативні_дескриптори», таким чином кожний дескриптор Тезауруса може їх мати будь-яку кількість. Дескриптори пов'язані з таблицею «Допомога».

3.3.3 Автоматизоване робоче місце "Каталогізатор"

Автоматизоване робоче місце «Каталогізатор» призначено для поповнення, редагування всіх баз даних у т.ч. і баз знань, пошуку записів і навігації по всіх базах даних у т.ч. і базам знань.

В умовах ЛОМ система забезпечує функціонування довільної кількості АРМ "Каталогізатор" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних.

Модуль Пошук - надає можливість пошуку інформації по всім базам даних, у т.ч. і базам знань. Складається з підмодулів: «Вибір бази», «Контекстний пошук», «Складний пошук», «Формування постійних запитів».

Модуль Висновок – надає можливість виведення інформації з баз даних і баз знань. Складається із двох Блоків: «Висновок БД», «Висновок результатів пошуку» (тих результатів, які були отримані при пошуку в модулі Пошук). Дозволяє проводити навігацію по записах, а також відзначати записи для редагування в модулі «Каталогізація». Має сервісні функції.

Модуль Каталогізація

Блок «Редагування БД»

Служить для роботи з усіма документами встановленої бази даних відповідно до їхніх внутрішніх ідентифікаторів PK, а також для уведення нових документів. Установка бази даних здійснюється за допомогою функції «Вибір бази».

Рис.3.4

Робочий лист уведення – основний компонент, з погляду інтерфейсу являє собою екранну форму, що служить для уведення/коректування документа бази даних. Робочий лист (РЛ) можна розглядати як сценарій уведення, що забезпечує уведення/коректування певного набору елементів даних (полів), розміщених у певній послідовності й групуванні. Залежно від бази даних система пропонує набір різних сценаріїв уведення, тобто різні види робочих листів. У випадку бази даних Електронного каталогу система пропонує набір робочих аркушів, призначених для уведення/коректування різних видів бібліографічного опису. Для вибору й установки певного робочого листа служить спадаюче меню робочого листа.

При уведенні нового документа користувач повинен явно (самостійно) вибрати й установити потрібний РЛ. При виклику на коректування раніш уведеного документа (внутрішній номер, PK) система автоматично вибирає й установлює РЛ - той, за допомогою якого даний документ уводився (або точніше, той, котрий зазначений у спеціальному полі даного документа). Але це не виключає можливості вибрати й установити для раніше уведеного документа кожного з існуючих робочих аркушів.

Види робочих аркушів:

Монографічний опис книги – призначено для уведення монографічних описів однотомного видання або окремого тому багатотомного видання, що має приватний заголовок.

Зведений опис книги - призначено для уведення зведеного опису кожного окремого тому багатотомного видання, що має або не має частка заголовок.

Спрощений опис книги – призначений для спрощеного уведення даних без аналізу видання за методикою традиційної обробки; він має тільки три сторінки, немає перевірки на дублетність по елементах БО, не вводяться результати аналізу видання каталогізатором для підготовки складних видів бібліографічного опису карток каталогу.

Періодика - призначена для уведення зведеного опису серіального видання. У нього по ходу реєстрації надходжень будуть уводитися відомості про окремі випуски; відомості про перше надходження можуть бути уведені одночасно з БО.

За допомогою робочих аркушів здійснюється редагування створених записів і створення нових.

Блок «Результати пошуку»

Безпосередньо пов'язаний з модулем «Пошук». Дозволяє редагувати ті записи, які потрапили у фільтр розширеним пошуковим запитом.

Блок «Відзначені»

Пов'язаний з модулем «Виведення». Дозволяє редагувати ті записи, які були відзначені в модулі «Виведення». Це записи, відфільтровані пошуковим запитом, або обрані прямо в базі.

Алгоритм додавання/редагування записів електронного каталогу модулем Каталогізація.

При роботі з Електронним каталогом спочатку встановлюють з'єднання із БД «Електронний каталог». Вибираємо або створювати новий запис, або редагувати старий.

При редагуванні створеного запису переміщаємося по сторінках Робочого листа й редагуємо потрібні поля. Після змін потрібно зберегти запис або скасувати транзакцію.

Рис. 3.5

При створенні нового запису Електронного каталогу вибираємо тип робочого листа зі списку: Монографічний опис книги, Зведений опис книги, Спрощений опис книги, Періодика.

При виборі Монографічного опису книги заповнюємо сторінку Дублетність. При заповненні автоматично виконується перевірка на унікальність по сукупності полів:

2 останні цифри року видання;
перші 9 символів прізвища автора - заголовка опису і АСТ заголовка або АСТ, що включає найменування колективу - заголовка опису і заголовок;
номера випуску й частини (починаючи з їхніх цифрових частин і до кінця, а при відсутності в них цифрової частини - повні дані);
обсяг документа (число сторінок або інших одиниць виміру).

Система не дає заповнити сторінку «Дублетність», поки поля по сукупності не будуть унікальними.

Далі заповнюються сторінки «Основний бібліографічний опис», «Розширений бібліографічний опис», «Рідкі видання», «Коди», «Екземпляри», «Систематизація».

Сторінка «Основний бібліографічний опис» містить відомості про особи й колективи, що несуть інтелектуальну відповідальність за створення документа (перший автор/колектив — заголовок опису, "інші автори" і "інші колективи", причому, якщо опис типу "під заголовком", то їх може бути не більше 2-х, якщо "під заголовком", то число їх не обмежується; область заголовка й відомостей про відповідальність; відомості про видання; відомості про специфічні дані документів (звіти про НДР, патенти, НТД) і юридичні (типу "Уведений с..." і ін.), електронні ресурси); вихідні дані; кількісні характеристики;

Сторінка «Розширений бібліографічний опис» містить розширені бібліографічні дані: примітки; інші заголовки, область серії, у яку при монографічному описі тому записується заголовок і інші дані загальної частини бібліографічного опису багатотомного або серіального видання.

Сторінка «Рідкі видання» містить специфічні дані про рідкі книги: наявність автографа; стан; різні посилання, а також дані про пов’язані видання.

Сторінка «Рідкі видання» містить кодову інформацію, ISBN і ціну, фізичні характеристики.

Сторінка «Екземпляри» містить відомості по Екземплярах (замовлених, отриманих і вибутих).

Сторінка «Систематизація» містить дані про зміст документа (індекси УДК/ББК і іншої класифікації, "Авторський знак" або систематичний шифр, ключові слова, предметні й географічні рубрики, "розділ знань" і видавничий індекс, "зміст", анотацію), а також відомості про призначення навчальної літератури й шифр документа в БД.

При виборі Зведеного опису книги відсутня спеціальна сторінка для перевірки на дублетність: перевірка проводиться при уведенні електронної інформації із сукупності наступних коротких даних:

2 останні цифри року видання; при відсутності року виходу тому береться рік початку видання многотомного видання;
АСТ, що включає заголовок многотомного видання, а при наявності ознаки нехарактерного заголовка - і ПІБ автора - заголовка опису;
номер тому (починаючи з його цифрової частини і до кінця, а при відсутності в ньому цифрової частини - повні дані);
номера випуску й частини (починаючи з їхніх цифрових частин і до кінця, а при відсутності в них цифрової частини - повні дані);
обсяг документа (число сторінок або інших одиниць виміру).

Заповнюються сторінки «Основний бібліографічний опис», «Розширений бібліографічний опис», «Рідкі», «Коди», «Екземпляри», «Систематизація».

При виборі робочого листа «Спрощений опис книги» заповнюються сторінки «Основний бібліографічний опис», «Екземпляри», «Систематизація».

При виборі робочого листа «Періодика» заповнюються сторінки :

на 1-й сторінці "Основне БО. Коди" - кодована інформація; ISSN, Шифр документа в БД, область заголовка і відомостей про відповідальність; вихідні дані;

на 2-й сторінці "Розширене. Зміни" - інші бібліографічні дані (колективи й тимчасові колективи); примітки; відомості про попередні й наступні видання;

на 3-й сторінці "Фізичні характеристики" - фізичні характеристики документів, виданих не в традиційному (звичайний друк) вигляді і характеристики кожного номера такого видання;

на 4-й сторінці "Систематизація" - інформація про зміст документа (індекси УДК/ББК і іншої класифікації, видавничий індекс, анотація), дата і ініціали особи, що зробила запис, а також ознака автоматичної кумуляції відомостей про надходження й відомості про замовлені (по періодах замовлення) Екземплярах;

на 5-й сторінці "Реєстрація" - інформація про один випуск, що надійшов: рік, том, номер, доповнення до номера, включаючи відомості про електронний ресурс, технологічний шлях журналу, відомості про Екземпляри, а також зміст даного випуску журналу. Одночасно може бути проведена реєстрація групи номерів з ідентичними даними.

Після завершення уведення даних видання зберегти зміни.

3.3.4 Підмодуль «Систематизація»

Підмодуль систематизація класифікує видання використовуючи бази знань Рубрикатори й Тезаурус. Спочатку запускається модуль «Вибору рубрикаторів», за допомогою якого ми вибираємо класифікаційний рубрикатор і проводимо класифікацію модулем «Класифікація видань ієрархічним рубрикатором». Якщо користувач хоче провести класифікацію за допомогою Тезауруса, тоді запускається модуль «Класифікація видань Тезаурусом». Під час класифікації можливе звернення до бази даних Допомога, що допоможе користувачеві прийняти класифікаційне рішення.

Далі всі розкласифіковані дані за допомогою Модуля «Запис даних в Електронний каталог» переносяться в ЕК.

Рис. 3.6

4. ЗАСОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДАНЬ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.1. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОДУЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Загальну структуру модуля класифікації автоматизованих бібліотечних систем електронних бібліотек наведено на Рис. 4.1.

Інтерфейс користувача — система засобів для взаємодії користувача з комп'ютером, заснована на представленні всіх доступних користувачеві системних об'єктів і функцій у вигляді графічних компонентів екрану (вікон, значків, меню, кнопок, списків). Інтерфейс користувача об’єднує всі перераховані нижче структурні блоки модуля класифікації та керується клієнтським процесом (процес, що виконується на стороні клієнта та посилає запит серверному процесу на виконання деякого завдання).

Засоби вводу/виводу – система традиційних засобів вводу/виводу інформації для вбудованих або визначених розробником типів даних платформи розробки бібліотечної системи. Засоби вводу/виводу є простими, зручними, надійними у використанні, ефективними та гнучкими.

Засоби класифікації призначені для формування стратегії відношення документів і кодів класифікатора, а саме, для автоматичного розподілу документів по групам класифікатора. Засоби класифікації аналізують введені дані про документ (назва, автор, опис, зміст) за набором ключових слів кожного коду класифікатора із бази даних ключових слів та видають список ймовірних кодів класифікатора, до яких можна віднести документ.

Засоби формування дерева класифікатора представляють структуру класифікатора у вигляді графічного дерева, де чітко вказують на

Рис. 4.1. Загальна структура модуля класифікації

визначені засобами класифікації коди класифікатора, до яких можна віднести документ.

Засоби навігації по дереву класифікатора – програмні засоби, що забезпечують пересування між вузлами дерева класифікатора за допомогою гіперпосилань, кнопок, контекстних підказок, а також дають інформацію користувачу щодо визначень ключових слів або фраз, які зустрічаються в описах кодів класифікатора.

Засоби оцінки кодів класифікатора реалізують діалог між людиною (бібліотекарем) та машиною, і розгортають подальший рух документа. Діалогом є анкета питань, що попередньо формується фахівцями для точного визначення вірогідності відношення документа до певної групи класифікатора. Засоби оцінки виконують аналіз введених користувачем відповідей на питання форми анкети та в результаті дають числову оцінку вибраному коду класифікатора.

Засоби аналізу оцінок кодів класифікатора використовують будь-який із існуючих алгоритмів сортування чисел та показують результат сортування користувачу із зазначенням найбільш придатного для класифікації документа коду класифікатора.

Тимчасове сховище числових оцінок кодів – масив даних, що зберігає множину числових оцінок кодів класифікатора і піддається сортуванню.

Сервер системи – модуль обчислювальної мережі типу "клієнт-сервер", у якому функціональна логіка розміщена на сервері, а на машині-клієнті виконується тільки компонента подання (інтерфейс користувача, засоби вводу/виводу).

Сервер баз даних - модуль обчислювальної мережі типу "клієнт-сервер", у якій інтерфейс користувача і логіка програм зосереджені на машині-клієнті, а інформаційні функції (функції СУБД) - на сервері. Клієнтський процес надсилає запит серверу мовою SQL.

База даних ключових слів – інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає дані про набори ключових слів та фраз, за якими можна відкласифікувати документ до того чи іншого коду класифікатора. Даний ресурс формується спеціальними засобами класифікації, що не входять в межі розробки даної магістерської роботи, а лише використовуються у вигляді посилання на вже існуючі (можуть використатися різні методи: дерева рішень, фільтр Байєса, нейронні мережі й інші).

База даних класифікатора – інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає структуру класифікатора, ключові слова або фрази, що характеризують той чи інший код класифікатора та їх детальне визначення, а також форми анкет для кожного коду класифікатора.

База даних документів – інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає всю інформацію про документи, а саме, поля, з яких формується бібліографічний опис документів, шлях до місцезнаходження копії документа на файловому диску комп’ютера та розпізнаний текст документа.

Сервер документів – програмне забезпечення, що додає надійності та захисту при роботі із сховищем документів.

Сховище документів – місце зберігання копій документів, що є системною папкою чи директорією на диску під управлінням сервера документів.

4.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОДУЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.1. ЕТАПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Класифікація документа складається з послідовного виконання наступних етапів:

Попередня класифікація документа (визначення коду класифікатора).

Остаточна класифікація документа (підтвердження коду класифікатора).

4.2.2. ПОПЕРЕДНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Дерево класифікатора являє собою графічну структуру у вигляді вузлів та сполучень між вузлами від найвищого до найнижчого рівня ієрархії. Вузлами дерева є коди класифікатора відповідного рівня (рис. 4.2.).

Побудова дерева по ключовим словам із попередньо класифікованих розділів класифікатора виконується наступним чином:

Крок 1 – Заповнення полів форми класифікації документа, наприклад:

назва документа;

автор;
опис документа;
зміст.

Рис. 4.2. – Дерево класифікатора

Навпроти кожного поля або під ним розміщується текстове поле відповідного розміру, куди вводяться дані. Обов’язковими полями для вводу є назва документа та автор, інакше буде дуже мала ймовірність визначення коду класифікатора.

Крок 2 – Виконання класифікації документа

Для підтвердження введених даних та початку побудови кодів, дається відповідна команда, наприклад, «Класифікувати».

На даному етапі може бути не визначено жодного коду класифікатора. В такому випадку користувач матиме можливість повернутися до попереднього кроку та ввести більш детальну інформацію по змісту. Також користувач може самостійно визначити найбільш вірогідний на його думку код та перейти до етапу «Остаточної класифікації документа».

Крок 3 – Побудова дерева класифікатора

Даний крок передбачає побудову та відображення графічного дерева класифікатора. Ймовірних кодів класифікації документа може бути визначено декілька. Гілки та вузли послідовностей класифікації, які формують шлях до кінцевого коду, виділяються на фоні всього дерева, наприклад, кольором, тоном. Сусідні вузли показуються діапазоном, якщо вони не поміщаються на формі. Назву вузла дерева класифікатора можна побачити, позиціонуючи курсор на код вузла. Кінцевий вузол вибраної послідовності має виділятись так, щоб при його виборі відбувався перехід до наступного етапу. Але якщо з внутрішнього вузла йде розгалуження, то користувачу також надана можливість вибрати цей вузол, щоб з нього починати перевірку (на розсуд користувача, якщо він впевнений, що до цього моменту документ класифіковано вірно).

Блок-схема алгоритму попередньої класифікації документа зображена на Рис. 4.3.

Рис. 4.3. – Блок схема алгоритму попередньої класифікації документа

4.2.2.1. АНАЛІЗ БЛОК-СХЕМИ ПРОЦЕДУРИ ПОПЕРЕДНЬОЇ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Завантаження сторінки класифікації документа

Задачею блока є аналіз полів та завантаження форми класифікації документа.

Складання запиту класифікації

На даному етапі роботи система очікує введення даних користувачем у поля форми класифікації документа. Задачею блока є аналіз заповнення критеріїв класифікації. Якщо у поля, що є обов’язковими для заповнення, введені дані, тоді стає доступною команда класифікації документа.

Також блок аналізує подачу команди від користувача, щоб самостійно класифікувати документ, після чого передає управління на завантаження сторінки дерева класифікатора.

Виконання класифікації документа

Задачею даного блока є очікування подачі команди виконати класифікацію. Якщо користувач подав таку команду, блок передає управління на складання запиту до бази даних класифікатора. За командою користувача також може бути ініційований вихід із системи.

Запит до бази даних класифікатора для отримання множини кодів класифікатора по введеним ключовим словам відповідного поля

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів: множини кодів класифікатора, до яких можна віднести документ або ж їх відсутність. Функціональні можливості даного блоку залежать він набору критеріїв класифікації та алгоритму класифікації документів, а також від вмісту бази даних класифікатора у відношенні [код класифікатора] x [набір ключових слів]. Якщо класифікацію виконано успішно і визначено хоча-б один код класифікатора, до якого можна віднести документ, блок передає управління на побудову ланцюжків дерева класифікатора. Якщо класифікація виконана не успішно, тобто кодів не визначено, блок видає повідомлення користувачу, після чого повертає управління блоку класифікації документа, або ж ініціює вихід із системи за вимогою користувача.

Побудова дерева класифікатора

Задачею даного блока є побудова послідовностей класифікації. В якості параметрів блок отримує множину кодів класифікатора, наприклад: [04, 040, 042, 0401]. Алгоритм побудови таких послідовностей має на виході дати наступну структуру:

|_04…

| |_040

| | |_0401

| |_041

| |_042

Для побудови такої структури враховуються всі коди класифікатора, причому визначені коди, тобто вузли дерева, помічаються флажком, що дорівнює 1, всі інші – 0.

Відображення дерева класифікатора

Задачею даного блока є відображення користувачу графічного дерева послідовностей класифікації. Параметром входження для даного блока є попередньо побудована структура даних. Також блок аналізує подачу команди повернення до форми класифікації документа та повертає управління блоку класифікації документа за командою користувача.

Вибір вузла дерева класифікатора

Даний блок аналізує вибір вузла дерева класифікатора як команду на перехід до етапу перевірки та підтвердження коду класифікатора для класифікації документа. Інакше він повертає управління на перегляд послідовностей дерева класифікатора.

Завантаження сторінки дерева класифікатора

Даний блок ініціює завантаження нової сторінки для самостійної роботи користувача у системі класифікації документа.

Запит до бази даних класифікатора для отримання структури класифікатора

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора для отримання структури класифікатора. Очевидно, що параметром для передачі є ідентифікаційний номер кореневого вузла у базі даних. Блок отримує множину кодів класифікатора та передає управління на перегляд дерева класифікатора.

Відображення дерева класифікатора

Задачею даного блока є відображення структури класифікатора користувачу у вигляді або графічного дерева, як описано вище, або простого списку.

Позиціонування вузла дерева класифікатора

Даний блок аналізує позиціонування на вузлі дерева класифікатора, що є командою на перегляд коментарію до вузла.

Запит до бази даних класифікатора для отримання коментаря до вузла

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів: наявності коментаря до вузла. Параметром, що отримує блок для формування запиту, є ідентифікаційний номер вузла. Якщо запит виконано успішно і в базі даних є коментар до вузла, блок передає управління на перегляд коментаря. Якщо коментаря до вузла немає, блок видає повідомлення користувачу, після чого запускає процес відновлення даних, тобто повертає управління на перегляд вузлів дерева за командою користувача.

Відображення коментаря до вузла

Задачею блока є відображення користувачу коментаря до вузла дерева, після чого він запускає процес відновлення даних, тобто повертає управління на перегляд вузлів дерева за командою користувача.

Перехід до етапу остаточної класифікації документа

Даний блок ініціює процедуру оцінки множини кодів класифікатора, щоб вірно від класифікувати документ.

4.2.2.2. СЕГМЕНТ БАЗИ ДАНИХ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ПОПЕРЕДНЬОЇ

КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Узагальнена модель бази даних має містити наступні таблиці, що оперують у процесі виконання пошуку документа:

Найголовнішою є таблиця кодів класифікатора – Classifier. Її особливістю являється те, що вона охоплює всю необхідну структурну інформацію про коди класифікатора. Обов’язковими елементами цієї таблиці є код класифікатора, його назва, рівень вкладеності у структурі класифікатора, а також ідентифікатор батьківського коду, з якого йде розгалуження (див. Табл. 4.1).
Таблиця KeyWords - інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає дані про набори ключових слів та фраз, за якими можна відкласифікувати документ до того чи іншого коду класифікатора (див. табл. 2). Даний ресурс формується спеціальними засобами класифікації, що не входять в межі розробки даної магістерської роботи, а лише використовуються у вигляді посилання на вже існуючі (можуть використатися різні методи: дерева рішень, фільтр Байєса, нейронні мережі й інші).
Documents – таблиця бази даних, що охоплює інформацію про всі атрибути документа, з яких і формується бібліографічний опис (назва, автор, дата видання, видавництво, місце видання, код класифікатора, вид документа, рубрика і так далі). Більш детально поля даної таблиці та їх призначення описані у розділі.

Приклад реалізації моделі залучення таблиць бази даних під час визначення ймовірного ланцюжка дерева класифікатора зображений на Рис. 4.4.

Рис. 4.4 – Порядок залучення таблиць бази даних під час попередньої класифікації документа

4.2.2.2.1. СТРУКТУРА ТАБЛИЦЬ БАЗИ ДАНИХ КЛАСИФІКАТОРА

Таблиця 4.1. Структура таблиці Classifier бази даних класифікатора

Назва поля	Опис
Id	Ідентифікатор коду класифікатора - унікальне цифрове значення для кожного коду структури класифікатора.
Code	Код класифікатора – строкове значення коду класифікатора відповідного рівня.
Description	Строкове поле, що зберігає назву коду класифікатора.
Level	Рівень вкладеності коду в структурі класифікатора. Кореневий код має рівень вкладеності 0.
Parent	Батьківський код класифікатора - строкове значення коду класифікатора попереднього рівня.

Таблиця 4.2. Структура таблиці KeyWords бази даних класифікатора

Назва поля	Опис
Id	Ідентифікатор відношення коду класифікатора і набору ключових слів.
IdCode	Ідентифікатор коду класифікатора – унікальне цифрове значення коду класифікатора.
KeyWords	Строкове поле, що зберігає набір ключових слів, розділених між собою розділовими знаками.
Number	Числове поле, що зберігає кількість ключових слів для даного коду класифікатора.

4.2.3. ОСТАТОЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Після того, як на попередньому кроці система автоматично визначила множину кодів класифікатора, до яких можна віднести документ, йде оцінка цих кодів (послідовностей класифікації) і виконується наступним чином:

вибір чергового вузла дерева класифікатора;
заповнення відповідей на питання анкети, щоб дати оцінку відповідності документа до вибраного вузла дерева класифікатора;
оцінка вузла дерева класифікатора;
збереження числової оцінки у тимчасовому сховищі даних;
кроки 1-4 повторюються до тих пір, поки не буде визначено оцінку кожного ймовірного коду;
аналіз отриманих результатів та завершення класифікації документів.

Функціональні можливості алгоритму оцінки вузла дерева класифікатора залежать від наступних параметрів:

загальної кількості ключових слів у наборі;
кількості входження ключового слова в документ, - цей показник залежить від об’єму документа;
відсотка співпадання кількості знайдених входжень ключових слів до загальної кількості ключових слів у наборі – цей показник прямо пропорційний числовому значенню оцінки коду класифікатора.

4.2.3.1. ПРОЦЕДУРА ФОРМУВАННЯ АНКЕТИ ПРИ ОСТАТОЧНІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Система попередньо класифікувала книгу К. Дж. Дейта «Введение в системы баз данных» до розділів 004.4 (Програмне забезпечення) та 004.6 (Дані). Необхідно розгорнути подальший рух книги.

Переглядаючи текст документа, дайте відповіді на наступні питання:

Чи є в документі таблиці або схеми, що описують структуру яких-небудь елементів бази даних, наприклад: База даних постачальників та поставок, База даних відділів та співробітників і так далі.

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Чи є в документі схеми/рисунки, що описують структуру/архітектуру бази даних, наприклад: Схема архітектури системи баз даних; Схема зв’язків для бази даних; Ієрархічне представлення структури інформації про персонал компанії, що має зберігатись в базі даних і так далі.

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Чи є в тексті документа уривки коду мови програмування SQL, XML, .NET?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Чи визначено в документі основні поняття теорії даних: що таке бази даних та навіщо вони потрібні, архітектура баз даних.

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Чи є в документі опис реляційної моделі?

Відповідь: Так.

Які з нижче перерахованих атрибутів реляційної моделі розглянуті в документі?

Типи – скалярні та не скалярні типи, генератори типів, перетворення типів (0.17 балів);
Відношення – кортежі, типи відношень, значення відношень, змінні відношень (0.17 балів);
Реляційна алгебра – операції об’єднання, перетину, різниці, декартового добутку, скорочення, проекції, з’єднання (0.17 балів);
Реляційне обчислення (0.17 балів);
Цілісність даних – обмеження цілісності, предикати змінної відношення, первинні, альтернативні, зовнішні ключі (0.17 балів);
Подання даних (0.17 балів).

Відповідь: Ні (0 балів).

Чи розглядаються в документі проблеми проектування баз даних

Відповідь: Так.

Які з нижче перерахованих концепцій проектування баз даних розглянуті в документі?

Функціональні залежності (0.25 балів);
Нормалізація даних – форми: 1НФ, 2НФ, 3НФ, НФБК (0.25 балів);
Нормальні форми більш високого порядку (0.25 балів);
Семантичне моделювання (0.25 балів);

Відповідь: Ні (0 балів).

Чи описуються в документі засоби управління транзакціями, а саме: засоби відновлення та забезпечення паралельної роботи із даними (блокування, взаємне блокування, впорядкування, рівні ізоляції)?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Чи включає даний документ таку область застосування технології баз даних як захист інформації?

Рис. 4.5 – Блок-схема алгоритму остаточної класифікації документа

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Чи розкрита в даному документі тематика розподілених баз даних?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Чи включає даний документ інформацію про застосування технології баз даних в системах підтримки прийняття рішень?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Зміст анкети має бути сформований таким чином, щоб визначити змістове навантаження документа. Слід чітко відрізнити набір даних (власне бази даних) від програмного забезпечення, що призначене для організації та супроводження баз даних.

Питання анкети можуть бути складеними, тобто їх позитивна оцінка може складатись із підмножини варіантів відповідей.

4.2.3.2. ПРОЦЕДУРА КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Завантаження сторінки дерева класифікатора

Задачею даного блока є відображення користувачу графічного дерева ланцюжків класифікатора. Параметром входження для даного блока є попередньо побудована структура даних (див. попередній розділ).

Вибір вузла дерева класифікатора

Даний блок аналізує вибір вузла дерева класифікатора, щоб розпочати процес перевірки відповідності документа вибраному коду класифікатора та передає управління на завантаження форми анкети для даного вузла.

Завантаження форми анкети для даного вузла

Даний блок ініціює процедуру завантаження форми анкети для оцінки вузла.

Запит до бази даних класифікатора для отримання форми анкети для даного вузла

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів: наявності форми анкети для вузла. Параметром, що отримує блок для формування запиту, є ідентифікаційний номер вузла. Якщо запит виконано успішно і в базі даних є анкета з питаннями щодо вірогідності коду класифікатора, блок передає управління у блок визначення вірогідності відношення документа і коду класифікатора. Якщо ж такої анкети не існує в базі даних, блок видає повідомлення користувачу, після чого запускає процес збереження оцінки з ознакою «не визначено» у тимчасовому хранилищі.

Відображення форми анкети для визначення вірогідності відношення документа і вузла дерева класифікатора

Задачею блока є відображення форми анкети користувачу.

Заповнення відповідей на питання форми анкети

На даному етапі роботи система очікує введення даних користувачем у поля відповідей анкети. Задачею блока є аналіз заповнення відповідей на питання. Якщо дані всі відповіді на питання, тоді стає доступною команда оцінки вузла дерева класифікатора.

Оцінка вузла дерева класифікатора

Задачею блока є аналіз подачі команди оцінки вузла дерева класифікатора. Якщо користувач подав таку команду, блок передає управління до блоку формування запиту до бази даних класифікатора.

Запит до бази даних класифікатора для отримання оцінки по заповненим відповідям форми анкети

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів. У якості параметрів блок приймає результати відповідей на питання анкети та ідентифікаційний номер вузла дерева. Цю інформацію блок передає у базу даних класифікатора та робить зіставлення отриманих відповідей із реальними даними у базі. Алгоритм, що виконує таке зіставлення, в результаті видає числову оцінку вірогідності відношення документа до даного коду класифікатора. Далі блок передає управління на збереження результатів оцінки вузла дерева.

Збереження оцінки для вузла у тимчасовому хранилищі

Отриману у попередньому блоці оцінку вузла дерева даний блок зберігає у тимчасовому хранилищі, щоб потім зробити аналіз отриманих оцінок для кожного ймовірного вузла дерева та визначити найбільш підходящий.

Збереження оцінки для вузла „Оцінку не визначено” у тимчасовому хранилищі

Якщо для деякого коду класифікатора не зіставлена анкета для визначення вірогідності відношення документа до даного вузла дерева, то блок зберігає оцінку з ознакою «Не визначено» у тимчасовому хранилищі.

Класифікація документа

Задачею даного блока є аналіз результатів оцінки всіх запропонованих системою кодів класифікатора для визначення найбільш вірогідного відношення документа до коду. Блок отримує список запропонованих на етапі «Визначення ймовірного ланцюжка дерева класифікатора» кодів, а також список оцінок кожного коду за результатами роботи попереднього блоку. Алгоритм даного блоку визначає найбільш вірогідний код класифікатора та видає результати користувачу. Після чого блок передає управління на збереження інформації про відношення документа до даного коду класифікатора.

Збереження до бази даних класифікатора інформації про відношення документа до даного коду класифікатора

Даний блок очікує від користувача подачі команди зберегти дані про документ та його відношення до найбільш вірогідного коду класифікатора. Якщо користувач подав таку команду, блок запускає процедуру збереження інформації про документ до бази даних, а також про його відношення до визначеного коду класифікатора.

На даному етапі роботи системи користувач має можливість повернутися до дерева класифікатора, або ж завершити роботу.

4.2.3.3. СЕГМЕНТ БАЗИ ДАНИХ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОСТАТОЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Таблиця кодів класифікатора Classifier зберігає структуру дерева класифікатора. Обов’язковими елементами цієї таблиці є код класифікатора, його назва, рівень вкладеності у структурі класифікатора, а також ідентифікатор батьківського коду, з якого йде розгалуження (див. Табл. 4.2).
Таблиця документів – Documents. Її особливістю являється те, що вона охоплює інформацію про всі атрибути документа, з яких і формується бібліографічний опис (див. Табл. 4.3.). Також ця таблиця містить елементи, які встановлюють зв'язок з іншими інформаційними таблицями, а саме: з таблицею кодів класифікатора, з таблицями рубрик, видів документів, а також із таблицею, яка містить інформацію про розташування копії документа у сховищі даних.
Таблиця Questionnaires зберігає форми анкети для кожного коду класифікатора. Обов’язковими елементами цієї таблиці є ідентифікатор поду класифікатора та текст анкети (див. Табл. 4.4).

Логічна схема оцінки коду класифікатора зображена на Рис. 4.6.

Об’єм документа

Ключове слово 1

Об’єм документа

Ключове слово 2

Об’єм документа

Ключове слово N

Кількість входження 1

Кількість входження 2

Кількість входження N

Кількість знайдених входжень

Загальна кількість ключових слів

Відсоток співпадання

Оцінка

Рис. 4.6. – Логічна схема оцінки коду класифікатора

Приклад реалізації моделі бази даних, що показує таблиці та зв’язки між ними, які задіяні у процесі виконання оцінки коду класифікатора, зображена на Рис. 4.7.

Рис. 4.7. – Порядок залучення таблиць бази даних під час остаточної класифікації документа

4.2.3.3.1. СТРУКТУРА ТАБЛИЦЬ БАЗИ ДАНИХ

Таблиця 4.3 - Структура таблиці Classifier бази даних класифікатора

Назва поля	Опис
Id	Ідентифікатор коду класифікатора - унікальне цифрове значення для кожного коду структури класифікатора.
Code	Код класифікатора – строкове значення коду класифікатора відповідного рівня.
Description	Строкове поле, що зберігає назву коду класифікатора.
Level	Рівень вкладеності коду в структурі класифікатора. Кореневий код має рівень вкладеності 0.
Parent	Батьківський код класифікатора - строкове значення коду класифікатора попереднього рівня.

Таблиця 4.4 - Структура таблиці Questionnaires бази даних класифікатора

Назва поля	Опис
Id	Ідентифікатор відношення коду класифікатора та анкети.
IdCode	Ідентифікатор коду класифікатора - унікальне цифрове значення для кожного коду структури класифікатора.
Form	Текстове поле, що зберігає структуру анкети.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Баранов О.А. Інформаційне право України. Стан, проблеми, перспективи. – К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005.- 316 с.

2. Bouguettaya A., Benatallah B. and Elmagarmid A. (2005). Interconnecting Heterogeneous Information Systems. Kluwer Academic Publishers.

3. Dukhers O.A. and Elmagarmid A.K., eds (2006). Object-Oriented Vultidatabase Systems: A Solution for Advanced Applications. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.

4. Berson A. and Smith S.J. (2005). Data Warehousing, Data Mining, & OLAP. New York, NY: McGraw hill Companies Inc.

5. Fayyad U.M. (2004). Data Mining and Knowledge Discovery: Making Sense out of Data. IEEE Expert, Oct., 30-35.

6. Hallsal F. Data Communications, Computer Networks and Open Systems, 4^th edn. Wokingham: Addison-Wesley.

7. Згуровський М.З., Родіонов М.К., Жиляєв І.Б. Розвиток інформаційного суспільства в Україні- К.: НТУУ «КПІ», 2006.- 542 с.

8. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. Изд. 2-е, испр.-М.: Наука. Гл. ред. Физ.-мат. лит., 1987.- 552 с.

9. Тоценко В.Г. Методы и системы поддержки принятия решений. Алгоритмический аспект. – К.: Наукова думка, 2002. – 381 с.

10. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект – основа информационной технологии. – М.: Наука, 1988.- 280 с.

11. Лорьер Ж.-Л. Системы искусственного интеллекта. – М.: Мир, 2001. 568 с.

12 ДСТУ 2226-93. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ. Терміни та визначення.

13. ДСТУ 2481-94. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Терміни та визначення.

14. ITU-T Recommendation X.641 (1997). ISO/IEC 13236:1998, Information technology - Quality of Service: Framework. International standard. ISO/IEC 13236: 1998. – P.47.

15. (Institute of Electrical and Electronics Engineers) Learning Technology Standards Committee. IEEE LTSC. Learning technology standards committee website. (http://ltsc.ieee.org).

16. e-Europe Initiative.

17. Гриценко В.І., Згуровський М.З. та ін. Концепція створення Національної телекомунікаційної мережі закладів освіти і науки України з виходом у Інтернет. Мат. доповідей 5-ої Україн. науково-методичн. конференції “Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України”, Одеса, 1997.

18. Журавський В. С., Згуровський М. З., "БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти". – Київ: "Політехніка", 2003. (http://www.mon.gov.ua/education/higher/bolon).

19. Баркова О.В. Модельний підхід у дослідженні технологічного забезпечення електронної бібліотеки // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2003. — Т. 5, N3 — С. 81-90.

20. William Y. Arms (2000). Digital Libraries. – MIT Press.

21. Лавренова О.А. Предметные рубрики, дескрипторы, деления классификации как координаты в системе знаний / О.А. Лавренова // Предметный поиск в традиционных и нетрадиционных информационно-поисковых системах: Сб. науч. тр. – СПб,. 2001. – Вып.15. – С. 121–135: ил. – Библиогр.: с. 135 (5 назв.).

22. Багрова И.Ю. База данных по библиотечному законодательству зарубежных стран / И.Ю. Багрова // Национальная библиотека в современном социокультурном процессе: Докл. и сообщ. – М., 2002. – Вып. 2. – С. 168–175.

23. Кривенко Н.Н. Проблемы автоматизации ведения тематического поиска в электронном каталоге / Н.Н. Кривенко // Предметный поиск в традиционных и нетрадиционных информационно-поисковых системах: Сб. науч. тр. – СПб., 2001. – Вып.15 – С. 156–158.

24. Голубцова И.А. База данных по истории библиотек: возможности предметной навигации / И.А. Голубцова // Предметный поиск в традиционных и нетрадиционных информационно-поисковых системах: Сб. науч. тр. – СПб., 2001. – Вып.15. – С. 31–39. – Библиогр.: с. 39 (7 назв.).

25. Карауш А.С. Программное обеспечение для автоматической синхронизации баз данных системы ИРБИС / А.С. Карауш, Д.Ю. Копытков // Науч. и техн. б-ки. – 2003. – № 10. – С. 88–91. – ("Вестн. Ассоц. ЭБНИТ"; Вып. 2.).

26. Яковлєва Ю.В. Засоби підвищення релевантності пошуку в інформаційних системах наукових бібліотек: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.13.06 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. — К., 2007. — 18 с.

27. Селиванова Ю.Г. Лингвистическое обеспечение электронного каталога РНБ / Ю.Г. Селиванова // Предметный поиск в традиционных и нетрадиционных информационно-поисковых системах: Сб. науч. тр. – СПб., 2001. – Вып.15. – С. 80–87: ил.

УДК 681

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 128 с., 19 рис.

2.1.2.4. Підключення до бібліотечної інформаційної системи "ELSA засобів розподіленого пошуку……………………………………....38

2.1.2.6. Особливості розповсюдження бібліотечної інформаційної системи "ELSA"………………………..……………………39

Реалізується модулем для Plone/Zope, що дає можливість виконувати пошук по документах в Plone/Zope за допомогою протоколу SRU.

2.2.1. Призначення системи

2.2.2. Загальні принципи організації системи

2.2.3. Особливості організації системи

2.2.4. Модуль комплектування/каталогізації

2.2.5. Модуль книговидачі

2.2.6. Модуль читача

2.2.7. Mодуль міжбібліотечного абонемента

2.2.8. Модуль книгозабезпечення

2.2.9. Модуль адміністратора

2.2.10. Сервер системи

- локальна експертна система для підтримки комплектуван-ня/каталогізації;

- локальна експертна система для підтримки книговидачі;

- локальна експертна система для підтримки читача;

- локальна експертна система для підтримки міжбібліотечного абонемента;

- локальна експертна система для підтримки книгозабезпечення;

- локальна експертна система для підтримки адміністратора.

3.1 АВТОМАТИЗОВАНІ БІБЛІОТЕЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

3.1.1 Поняття автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек

3.1.2 Базові принципи побудови автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек

3.2 МОДЕЛІ Й ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ ПОБУДОВИ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

3.2.1 Автоматизована бібліотечна інформаційна система електронних бібліотек як відкрита система

3.2.2 Базові функції автоматизованої бібліотечної інформаційної системи електронних бібліотек

3.2.3 Концептуальна модель для побудови профілю електронної бібліотеки

3.2.4 Архітектура сервісів електронної бібліотеки

3.3 АРХІТЕКТУРА АВТОМАТИЗОВАНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

3.3.1 Сегментація баз даних АБІС

3.3.2 Бази знань. Тезаурус. Иєрархічні рубрикатори

3.3.3 Автоматизоване робоче місце "Каталогізатор"

Модуль Каталогізація

Блок «Редагування БД»

Блок «Результати пошуку»

Блок «Відзначені»

Алгоритм додавання/редагування записів електронного каталогу модулем Каталогізація.

3.3.4 Підмодуль «Систематизація»

4. ЗАСОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДАНЬ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.1. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОДУЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОДУЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.1. ЕТАПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.2. ПОПЕРЕДНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.2.1. АНАЛІЗ БЛОК-СХЕМИ ПРОЦЕДУРИ ПОПЕРЕДНЬОЇ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.2.2. СЕГМЕНТ БАЗИ ДАНИХ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ПОПЕРЕДНЬОЇ

КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.3. ОСТАТОЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.3.1. ПРОЦЕДУРА ФОРМУВАННЯ АНКЕТИ ПРИ ОСТАТОЧНІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

4.2.3.2. ПРОЦЕДУРА КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

4.2.3.3. СЕГМЕНТ БАЗИ ДАНИХ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОСТАТОЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Recent Documents:

Recent Search: